ЖМЕНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
жме́ня
р. [жме́ня], бр. жме́ня, ч. žemnĕ «жмут льону», слц. žmeň «жменя»;
псл. *žьmьnь, похідне від žęti, žьmǫ «тиснути»;
первісне значення «затиснене (в руці)»;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жмін
«жменя»
жмі́нкаї
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жме́ня | білоруська |
| *žьmьnь | праслов’янська |
| žьmǫ «тиснути» | праслов’янська |
| žęti | праслов’янська |
| жме́ня | російська |
| žmeň | словацька |
| žemne | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України