ЖМАКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жмайло́ «нечепура»
експресивне утворення, можливо, пов’язане з жа́ти, жма́кати (як позначення людини в м’ятому одязі);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жа́ти | українська |
жма́кати (як позначення людини в м’ятому одязі). | українська |
жмак «оберемок, пучок Г; макуха Ж»
пов’язане з жа́ти (жму);
значення «жувати» в дієсловах з’явилося, очевидно, під впливом жва́ка́ти;
бр. [жмак] «оберемок; віхоть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жма́ка
«затискач»
жма́ка́ти
«м’яти; жувати»
жмаки
«макуха, жом»
жмакі́вня
«яма на жмаки»
жмако́м
«зібгано»
жмакува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жмак «оберемок; віхоть» | білоруська |
жа́ти (жму) | українська |
жму | українська |
жва́ка́ти | українська |
жмик «пучок»
слц, žmýkať «тиснути, витискувати»;
утворене від дієслова жати, жму (псл. žęti, žьmǫ) за допомогою суфікса -ик- (-уk-);
Фонетичні та словотвірні варіанти
жма́кати
«м’яти, бгати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
žęti | праслов’янська |
žьmǫ | праслов’янська |
žmýkať «тиснути, витискувати» | словацька |
жати | українська |
жму (псл. žęti, žьmǫ)(-уk-) | українська |
цма́кати «клацати, цмокати»
очевидно, результат фонетичної видозміни дієслова цмо́кати під впливом утворень типу жва́кати, жма́кати;
бр. цма́каць, схв. цма́кати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цма́каць | білоруська |
цма́кати | сербохорватська |
цмо́кати | ? |
жва́кати | ? |
жма́кати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України