ЖЕЛОНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
жо́вна́ «Dryocopus martius L.; дятел, Picus L., Dendrocopos Koch; іволга, Oriolus L.» (орн.)
псл. *žьlna;
споріднене з лит. [gilnàJ, лтс. dzina «тс.»;
дальша етимологія висвітлюється по-різному;
пов’язується з псл. *žьltъ (‹*gьlt-) «жовтий», лит. geltónas «тс.» (Шанский ЭСРЯ І 5, 281–282; Фасмер II 43; Преобр. I 226; Brückner 665);
зближується також (Откупщиков 247–249; Machek ESJČ 729–730; Holub–Kop. 447; Ferianc Názv. vtákov 139) з лит. gìlti (giliù) «жалити», іє. *gel-/gl- «колоти, жалити; довбати». – Закревська Досл. і мат. III 70–71;
р. желна́, бр. жаўна́, п. żołna, ч. žluna «дятел», слц. žlna «тс.; іволга», вл. нл. žołma, болг. жълна́, м. жолна, схв. жýна «дятел», жýа, [жунȁ] «тс.», слн. žólna, цсл. жлъна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джо́лонка
джо́нва
же́лонка
жоло́нка
жо́нва
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жаўна́ | білоруська |
| жълна́ | болгарська |
| žołma | верхньолужицька |
| gilnàJ «тс.» | литовська |
| dzilˆna | литовська |
| geltónas «тс.» | литовська |
| gìlti «жалити» (giliù) | литовська |
| giliù | литовська |
| жолна | македонська |
| žołma | нижньолужицька |
| żołna | польська |
| *ž<SUP>ь</SUP>l̯na | праслов’янська |
| *ž<SUP>ь</SUP>l̥tъ «жовтий» (‹*gь$lt-) | праслов’янська |
| *g<SUP>ь</SUP>l̥t- | праслов’янська |
| желна́ | російська |
| жýна «дятел» | сербохорватська |
| жýња | сербохорватська |
| žlna «тс.; іволга» | словацька |
| žólna | словенська |
| жунȁ «тс.» | українська |
| жлъна | церковнослов’янська |
| žluna «дятел» | чеська |
| *gel-/gl̥- «колоти, жалити; | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України