ЖБАН — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. čьbanъ, пов’язане з kubъ «куб, кубок»;

споріднене з лит. kìbti (kimbù) «повиснути, зачепитись» або з лтс. ciba «невеликий дерев’яний посуд для масла», можливо, також з гр. κύμβη «хлібна чашка», лат. cumba «човен», дінд. kumbháḥ «горщик»;

р. бр. жбан, р.-цсл. чьбанъ, п. заст. czban, ч. džban, žban, čban,слц. dzban, схв. жбȁн, жбȁњ, џбȁн, ст. чьбанъ, стсл. чьбанъ, чьванъ;

походить від цсл. чьванъ, що являє собою фонетичний варіант слова чьбанъ, до якого зводяться укр. джбан, жбан;

др. чванъ, чьванъ;

запозичення з польської мови;

п. ceber, dzber, ст. czeber, czebr, czber є змазурованою формою, що походить з псл. čьbьrъ, спорідненою з лит. kìbiras «відро», лтс. ciba «(дерев’яна) масничка», зі стсл. чьбанъ, укр. джбан, дзбан, жбан;

думка про те, що джерелом слов’янських слів є н. Zuber, двн. zwibar, zubar «тс.» (Bern. I 165; Uhlenbeck AfSlPh 15, 485; Младенов 680; Mikl. EW 419) не є переконливою;

р. [це́барь, це́бер, цыбар, цыба́рка], бр. цабэ́рак, цэ́бар, др. цебръ, ч. слц. džber, ч. ст. čber, вл. čwor, болг. че́бър, схв. ча̀бар, м. чабур(а) «цебер, діжка; велика чаша для вина», слн. čebèr, стсл. чьбръ;