ЖАСКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
жас «жах»
псл. žas- (‹*gēs-);
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з псл. gasnǫti «гаснути», лит. gésti, лтс. dzist, тох. A käs, В kës, kas «тс.» (Фасмер IV 151; Bern. І 295) або з лит. gésti «лякати», gąstas «страх» (Brückner 662; Младенов 560) чи з гот. us-geisnan «ужахнутися», нвн. Geist «дух» (там же; Holub–Kop. 442; Machek ESJČ 722; це зіставлення вважається сумнівним – Feist 531);
р. болг. м. у́жас, др. ужасъ, п. ст. żasnąć się, ч. žasnouti «зчудуватися, ужахнутися», ч. слц. úžas «зчудування, подив», схв. ужас «жах», стсл. оужасъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жаса́ти
жаски́й
«страшний»
жа́сний
«тс.»
жасну́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
у́жас | болгарська |
us-geisnan «ужахнутися» | готська |
ужасъ | давньоруська |
dzist | латиська |
gésti | литовська |
gésti «лякати» | литовська |
gą̃stas «страх» | литовська |
у́жас | македонська |
Geist «дух» (там же; Holub--Kop. 442; Machek ESJČ 722; це зіставлення вважається сумнівним -- Feist 531) | нововерхньонімецька |
żasnąć się | польська |
žas- (‹*gēs-) | праслов’янська |
*gēs- | праслов’янська |
gasnǫti «гаснути» | праслов’янська |
у́жас | російська |
y̏жас «жах» | сербохорватська |
úžas «зчудування, подив» | словацька |
оужасъ «тс.» | старослов’янська |
käs | тохарська А |
kas «тс.» | тохарська В |
žasnouti «зчудуватися, ужахнутися» | чеська |
úžas «зчудування, подив» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України