ЖАРТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

жарт

через посередництво польської і чеської мов запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. sërten «обдурювати, мучити, бити» пов’язане з sēren «ранити», спорідненим з двн. sēr «болючий», нвн. sehr «дуже», дангл. sār, дісл. sarr «тс.; поранений», лат. saevus «лютий», лтс. sīvs «гострий, жорстокий»;
пізніше ч. žertovati зблизилося з нвн. scherzen «жартувати»;
безпосереднє виведення ч. žert від нвн. Scherz «жарт» (Фасмер II 36; Преобр. І 222; Brücner 662) помилкове;
р. [жарт], бр. жарт, п. żart, ч. žert, ст. žertovati «обдурювати», слц. žart;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жа́рта
жартівли́вий
жартівни́й
жартівни́к
жартливий
жартобли́вий
жартома́
жартува́ти
жарту́н
жарту́ха
жарту́шки «жарти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жарт білоруська
sār давньоанглійська
sēr «болючий» давньоверхньонімецька
sarr «тс.; поранений» давньоісландська
saevus «лютий» латинська
sīvs «гострий, жорстокий» латиська
sehr «дуже» нововерхньонімецька
scherzen «жартувати» нововерхньонімецька
Scherz «жарт» нововерхньонімецька
żart польська
жарт російська
sërten «обдурювати, мучити, бити» середньоверхньнімецька
sēren «ранити» середньоверхньнімецька
žart словацька
žertovati чеська
žert чеська
žert чеська
žertovati «обдурювати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України