ЖАЛЕТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
прижа́літи «зжовтіти, зіпсуватися, згіркнути» (про сир)
псл. [žaliti (sę)] «тліти, горіти»;
зводиться до іє. *gēl- (// gel-), яке вважається варіантом іє. *g̑hel- «блищати, сяяти; жовтий, зелений» (Петлева Этимология 1973, 44–47) або псл. žar- (Schuster-Šewc 1780);
р. [жа́леть] «нагріватись і бродити» (про зерно для солоду), бр. [жа́лець] «тліти, горіти без вогню», п. [żalić się] «тс.», нл. ст. žalny «розжарений, гарячий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жалі́ти
«перегоряти»
(про намочене вапно)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́лець «тліти, горіти без вогню» | білоруська |
| *gēl- (// gel-) | індоєвропейська |
| *g̑hel- «блищати, сяяти; жовтий, зелений» | індоєвропейська |
| żalić się «тс.» | польська |
| žaliti (sę) «тліти, горіти» (sę)] | праслов’янська |
| žar- | праслов’янська |
| жа́леть «нагріватись і бродити» (про зерно для солоду) | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України