ЖАБО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жа́ба «Rana» (зоол.)
псл. žaba ‹*gēba;
споріднене з прус. gabawo «жаба», дангл. cwab «тс.», свн. quappe «пуголовок», днн. quappa «тс.», снн. quabbe, quobbe «мокра маса», можливо, з лат. būfō «жаба»;
іє. *guēbhā «жаба»;
менш переконливе тлумачення (Machek ESJČ 721; Skok III 669) псл. geba як звуконаслідувального утворення, паралельного до лазьк. žabu, мінгрельськ. žuabu, žbabu;
р. бр. др. болг. м. жа́ба, п. żaba, ч. слн. žába, слц. вл. нл. žaba, полаб. zobo, схв. жȁба, стсл. жаба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жа
«жаб’яча ікра»
жа́б'яний
жаб'ятина
«жаб’яче м’ясо»
жа́б'ячий
жабалу́ха
«велика жаба»
жаба́р
«калюжа, в якій багато жаб»
жабелу́ха
«тс.»
жабеня́
жабери́на
«жаб’яча ікра»
жаберови́на
жаби́на
«зеленава рідина під час блювання»
жаби́ни
«тс.»
жа́бич
(лайливе слово)
жа́бій
жабки́
«візерунок на великодній писанці; хвороба коней»
жабня́
«жаби»
(зб.)
жабовина́
жабови́на
«жаби»
(зб.)
жабови́ння
«тс.»
жабу́ка
«велика жаба»
жа́бур
«місце, де жаби відкладають ікру»
жабури́ння
«жаб’яче гніздо»
жабурі́ння
«жаб’яча ікра»
нажа́битися
«розсердитися, надутися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ба | білоруська |
| жа́ба | болгарська |
| žaba | верхньолужицька |
| cwab «тс.» | давньоанглійська |
| quappa «тс.» | давньонижньонімецька |
| жа́ба | давньоруська |
| *g<SUP>u̯</SUP>ēbhā «жаба» | індоєвропейська |
| būfō «жаба» | латинська |
| жа́ба | македонська |
| žaba | нижньолужицька |
| zobo | полабська |
| żaba | польська |
| žaba | праслов’янська |
| *gēba | праслов’янська |
| gēba | праслов’янська |
| gabawo «жаба» | прусська |
| жа́ба | російська |
| жȁба | сербохорватська |
| quappe «пуголовок» | середньоверхньнімецька |
| quabbe | середньонижньонімецька |
| quobbe «мокра маса» | середньонижньонімецька |
| žaba | словацька |
| žába | словенська |
| жаба | старослов’янська |
| žába | чеська |
| žabu | ? |
| žu̯abu | ? |
| žbabu | ? |
ґаб «беззубка, Anodonta» (зоол.)
неясне;
можливо, пов’язане з прус. gabawo «ропуха, жа́ба», далі з укр. жа́ба, р. [жа́ба] «рот», можливо, також із жа́бры «зябра»;
в такому разі можна припустити походження від іє. *gu̯ēb(h) «слизистий, драглистий; пуголовок, жаба»;
збереження проривного ґ при тільки факультативному переході в г (h) може бути пояснене впливом дієслова ґа́бати «стромляти руку в що-небудь рідке» і п. gabać «зачіпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
габ
ґа́би
«тс.»
ґабове́ць
«перламутрівка, Argynnis»
(ент.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *g<SUP>u̯</SUP>ēb(h) «слизистий, драглистий; пуголовок, жаба» | індоєвропейська |
| gabać «зачіпати» | польська |
| gabawo «ропуха, жа́ба» | прусська |
| жа́ба «рот» | російська |
| жа́бры «зябра» | російська |
| жа́ба | українська |
| ґа́бати «стромляти руку в що-небудь рідке» | українська |
жаба́к «вид їстівної черепашки, Anodonta cygnea» (зоол.)
назви, пов’язані з жа́ба;
виникли, мабуть, за суміжністю;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жаб'ячка
«тс.; вид річкової черепашки, Unio margaritana»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ба | українська |
жа́бинець «жовтець, Ranunculus L.» (бот.)
назви зумовлені тим, що ці рослини ростуть у воді, на болотах або на берегах водойм, де бувають жаби;
пор. лат. ranunculus «жовтець», похідне від rana «жаба», англ. frog-bit «жабурник» (букв. «укус жаби»), нвн. Froschbiß «тс.»;
похідні утворення від жа́ба;
р. [жабине́ц] «жовтець бульбистий, Ranunculus bulbosus L.», жа́бник «грудна травка; [перстач сріблястий, Potentilla argentea L.; пшінка весняна]», [жабо́вник] «перстач», бр. жа́бнік «жабурник; [перстач сріблястий]», схв. [жȁбљāк] «жовтець; пшінка весняна», [жāбњāк] «тс.», [жабогриз] «жабурник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жабисток
«жабурник, Hydrocharis morsus ranae L.»
жабни́к
«грудна травка, Filago arvensis L.; [калюжниця болотна, Caltha palustris L.; жабурник Mak; пшінка весняна, Ficaria verna Huds. Mak; перстач, Potentilla L. Mak]»
жабовник
«перстач повзучий, Potentilla reptans L.»
жабуринє
«пшінка весняна»
жабури́ння
«водорості Conterva L.; [слизька маса на стоячій водії»
жабурни́к
«Hydrocharis L.; [калюжниця болотна Ж]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| frog-bit «жабурник» (букв. «укус жаби») | англійська |
| жа́бнік «жабурник; [перстач сріблястий]» | білоруська |
| ranunculus «жовтець» | латинська |
| rana «жаба» | латинська |
| Froschbiß «тс.» | нововерхньонімецька |
| жабине́ц «жовтець бульбистий, Ranunculus bulbosus L.» | російська |
| жа́бник «грудна травка; [перстач сріблястий, Potentilla argentea L.; пшінка весняна]» | російська |
| жабо́вник «перстач» | російська |
| жȁбљāк «жовтець; пшінка весняна» | сербохорватська |
| жȁбњāк «тс.» | сербохорватська |
| жабогриз «жабурник» | сербохорватська |
| жа́ба | українська |
жабі́йка (вид грибів)
назви, пов’язані з жа́ба;
зумовлені, очевидно, отруйністю грибів;
ч. žabina «поганка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жабю́рка
«мухомор, Agaricus muscarìus»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ба | українська |
| žabina «поганка» | чеська |
жабник «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)
мотивація назви неясна;
пов’язане з жа́ба;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ба | українська |
жабоні́ти «бубоніти подібно до жаб»
неясне;
можливо, результат видозміни форми жебоні́ти «белькотати; бубоніти» під впливом слова жа́ба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жабуні́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жебоні́ти «белькотати; бубоніти» | українська |
| жа́ба | українська |
жа́бра «зябра»
очевидно, псл. žębra, яке може бути пов’язане з р. [жа́ба] ( ‹žęba) «рот, паща»;
первісно могло означати «рот, паща; вилиця, щелепа» (пор. снн. keve «щелепа; зябра»);
менш переконливим є зіставлення з лит. žióbus (žiobrỹs) «вид риби» (Mikl. EW 405) і дінд. jambhate «схоплює» (Потебня РФВ 1880/4, 210);
р. м. жа́бра, бр. жа́бры, ч. žábra, слц. žiabra, вл. žabra, болг. жа́бри;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жаберна́тий
«зябровий, який має зябра»
жабе́рний
«тс.»
жа́бри
жибраки́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́бры | білоруська |
| жа́бри | болгарська |
| žabra | верхньолужицька |
| jā́mbhate «схоплює» | давньоіндійська |
| žióbris «вид риби» (žiobrỹs)(Mikl. EW 405) | литовська |
| žiobrỹs «вид риби» (žiobrỹs)(Mikl. EW 405) | литовська |
| жа́бра | македонська |
| žębra | праслов’янська |
| žęba | праслов’янська |
| жа́ба «рот, паща» ( ‹žęba) | російська |
| жа́бра | російська |
| keve «рот, паща; вилиця, щелепа» (пор. снн. keve «щелепа; зябра») | середньонижньонімецька |
| žiabra | словацька |
| žábra | чеська |
жабрі́й «Galeopsis L.» (бот.)
не зовсім ясне;
пояснюється також (Плевачева Этимология 1966, 90– 96) як похідне від жа́ба (žaba) з огляду на подібність віночка жабрію та інших губоцвітих до жаб’ячої морди і на зумовлене цим застосування відповідних рослин для лікування різних хвороб, які мали назву жа́ба (žaba) чи похідні від неї;
пов’язується з зябля «зоране (на зиму) поле», зуб, стсл. зѧбѫ «проростаю» (первісно «роздираю»), лит. žembti «краяти», žémbėti «проростати», дінд. jambháyati «дробить»;
р. [жабре́й] «жабрій та ін.», жабри́ца «жабриця», [зя́брий] «жабрій», бр. [жабрык], зя́бер, ч. [žabr], слц. [ziabor, zäbor] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жа́бри́к
«жабрій звичайний, Galeopsis tetrahit L.»
жа́бриця
«Seseli L.»
жабрі́й
«тс.; осот, Cirsium arvense, Cirsium incanum»
жебрі́й
жербі́й
«осот»
жирбі́й
«тс.»
зєбрій
«зеленчук жовтий, жовта глуха кропива, Galeobdolon luteum Guds.»
зюбрій
«жабрій»
зябрі́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жабрык | білоруська |
| зя́бер | білоруська |
| jambháyati «дробить» | давньоіндійська |
| žem̃bti «краяти» | литовська |
| žémbėti «проростати» | литовська |
| žaba | праслов’янська |
| жабре́й «жабрій та ін.» | російська |
| жабри́ца «жабриця» | російська |
| зя́брий «жабрій» | російська |
| ziabor «тс.» | словацька |
| zäbor «тс.» | словацька |
| зѧбѫ «проростаю» (первісно «роздираю») | старослов’янська |
| жа́ба (žaba) | українська |
| зябля «зоране (на зиму) поле» | українська |
| зуб | українська |
| žabr | чеська |
зя́бра
загальноприйнятої етимології не має;
найімовірніше, похідне від основи *zęb/*zǫb-, що, мабуть, є фонетичним різновидом основи *žęb-/žǫb-, наявної в словах р. [жа́ба] «рот», укр. [жа́бра] «зябра», р. жа́бра «тс.»;
р. [зе́бри] «зябра; нижні щелепи», [зе́бры, зёбры, зя́бры] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зя́бровий
зя́вра
«зябра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *zęb | праслов’янська |
| žǫb- | праслов’янська |
| жа́ба «рот» | російська |
| жа́бра «тс.» | російська |
| зе́бри «зябра; нижні щелепи» | російська |
| зе́бры | російська |
| зёбры | російська |
| зя́бры «тс.» | російська |
| жа́бра «зябра» | українська |
я́щур «гостра інфекційна хвороба ратичних тварин» (вет.)
утворення, пов’язане з я́щірка (зоол.) (при запаленні слизової оболонки і шкіри з’являється шерехатість, що нагадує шкіру ящірки);
у формі я́щур, очевидно, запозичене з польської мови, однак значення «хвороба тварин» з’явилося в польському слові під впливом російської (Sławski I 522);
до перенесення назви живої істоти на хворобу пор. р. жа́ба, рак;
р. я́щур «хвороба тварин», бр. я́шчур «хвороба», п. jaszczur «ящір; хвороба», схв. jа̏штерица «нарив на язиці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
я́щер
«нарив у горлі»
я́щурний
«той, що стосується ящура (хвороби)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́шчур «хвороба» | білоруська |
| jaszczur «ящір; хвороба» | польська |
| жа́ба | російська |
| рак | російська |
| я́щур «хвороба тварин» | російська |
| jа̏штерица «нарив на язиці» | сербохорватська |
| я́щірка (зоол.)(при запаленні слизової оболонки і шкіри з’являється шерехатість, що нагадує шкіру ящірки) | українська |
| я́щур | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України