ЕЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
ач (вигук подиву, захоплення, обурення)
результат скорочення ба́чиш чи бач;
р. [ач], бр. ач «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
еч
ич
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ач «тс.» | білоруська |
ач | російська |
ба́чиш | ? |
бач | ? |
дере́ч «утеча»
експресивне утворення, пов’язане з де́рти в значенні «швидко бігати, утікати»;
еч з’явилося в цьому слові, можливо, під впливом синонімічного втеча;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
де́рти «швидко бігати, утікати» | ? |
еч | ? |
втеча | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України