ЕЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

ач (вигук подиву, захоплення, обурення)

результат скорочення ба́чиш чи бач;
р. [ач], бр. ач «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

еч
ич «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ач «тс.» білоруська
ач російська
ба́чиш ?
бач ?

дере́ч «утеча»

експресивне утворення, пов’язане з де́рти в значенні «швидко бігати, утікати»;
еч з’явилося в цьому слові, можливо, під впливом синонімічного втеча;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
де́рти «швидко бігати, утікати» ?
еч ?
втеча ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України