ЕСТЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

есте́т

запозичено з французької мови, можливо, через німецьку (н. Ästhét);
фр. esthète (1882) утворено від гр. αἰσθητής «той, хто відчуває» при наявному вже на той час фр. esthétique «естетика» (від нлат. aesthetica, терміна німецького філософа Баумгартена, утвореного в 1750 р. від гр. αἰσθητικός «який відчуває; сприйманий чуттями»);
гр. αἰσθητής, αἰσθητικός пов’язані з дієсловом αἰσυάνομαι (‹*ἀFıςϑ-άνομαι) «відчуваю, сприймаю», одного кореня з гр. ἀΐω (‹*ἀFίσ-ω) «чую» і спорідненого з лат. audio (‹*auis-d-io) «тс.», дінд. āvíḥ «явний», avati «зважає», псл. aviti «виявляти», укр. яви́ти, псл. uxo (‹*ausos), укр. ву́хо;
р. эсте́т, бр. эстэ́т, п. esteta, ч. слц. estét, вл. estetik «естетик», нл. estetiski «естетичний», болг. м. есте́т, схв. èстет(а), слн. estét;
Фонетичні та словотвірні варіанти

естетиза́ція
естети́зм
есте́тик
есте́тика
естети́чний
есте́тний
есте́тство
есте́тствувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
эстэ́т білоруська
есте́т болгарська
estetik «естетик» верхньолужицька
αἰσθητής «той, хто відчуває» грецька
αἰσθητής грецька
ἀΐω і спорідн «чую» (‹*ἀFίσ-ω) грецька
āvíḥ «явний» давньоіндійська
audio «тс.» (‹*a$uis-d-io) латинська
есте́т македонська
estetiski «естетичний» нижньолужицька
esteta польська
aviti «виявляти» праслов’янська
uxo (‹*ausos) праслов’янська
эсте́т російська
èстет(а) сербохорватська
estét словацька
estét словенська
яви́ти українська
ву́хо українська
esthète (1882) французька
esthétique «естетика» (від нлат. aesthetica, терміна німецького філософа Баумгартена, утвореного в 1750 р. від гр. αἰσθητικός «який відчуває; сприйманий чуттями») французька
estét чеська
avati «зважає» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України