ЕСТЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
есте́т
запозичено з французької мови, можливо, через німецьку (н. Ästhét);
фр. esthète (1882) утворено від гр. αἰσθητής «той, хто відчуває» при наявному вже на той час фр. esthétique «естетика» (від нлат. aesthetica, терміна німецького філософа Баумгартена, утвореного в 1750 р. від гр. αἰσθητικός «який відчуває; сприйманий чуттями»);
гр. αἰσθητής, αἰσθητικός пов’язані з дієсловом αἰσυάνομαι (‹*ἀFıςϑ-άνομαι) «відчуваю, сприймаю», одного кореня з гр. ἀΐω (‹*ἀFίσ-ω) «чую» і спорідненого з лат. audio (‹*auis-d-io) «тс.», дінд. āvíḥ «явний», avati «зважає», псл. aviti «виявляти», укр. яви́ти, псл. uxo (‹*ausos), укр. ву́хо;
р. эсте́т, бр. эстэ́т, п. esteta, ч. слц. estét, вл. estetik «естетик», нл. estetiski «естетичний», болг. м. есте́т, схв. èстет(а), слн. estét;
Фонетичні та словотвірні варіанти
естетиза́ція
естети́зм
есте́тик
есте́тика
естети́чний
есте́тний
есте́тство
есте́тствувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
эстэ́т | білоруська |
есте́т | болгарська |
estetik «естетик» | верхньолужицька |
αἰσθητής «той, хто відчуває» | грецька |
αἰσθητής | грецька |
ἀΐω і спорідн «чую» (‹*ἀFίσ-ω) | грецька |
āvíḥ «явний» | давньоіндійська |
audio «тс.» (‹*a$uis-d-io) | латинська |
есте́т | македонська |
estetiski «естетичний» | нижньолужицька |
esteta | польська |
aviti «виявляти» | праслов’янська |
uxo (‹*ausos) | праслов’янська |
эсте́т | російська |
èстет(а) | сербохорватська |
estét | словацька |
estét | словенська |
яви́ти | українська |
ву́хо | українська |
esthète (1882) | французька |
esthétique «естетика» (від нлат. aesthetica, терміна німецького філософа Баумгартена, утвореного в 1750 р. від гр. αἰσθητικός «який відчуває; сприйманий чуттями») | французька |
estét | чеська |
avati «зважає» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України