ЕПІЛЕПСІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
епіле́псія
запозичення з латинської мови;
пізньолат. epilēpsia «падуча хвороба» походить від гр. ἐπιληψία «тс.», похідного від дієслова ἐπιλαμβάνω «нападаю, захоплюю», утвореного з префікса ἐπ’- (έπι-) «на-, при-, до-» і дієслова λαμβάνω «беру, хапаю» (майб. ч. λήψομαι, звідки прикметникові форми ληπτός, ληπτέος і іменник ληψις «хапання; приступ хвороби»), спорідненого, очевидно, з дангл. Іæссаn «хапати», англ. latch «тс.», дінд. lábhate, лит. lobis «багатство», lãbas «добро»;
р. эпиле́псия, бр. эпіле́псія, п. epilepsja, ч. epilepsie, слц. epilepsia, вл. epilepsija, болг. епиле́псия, м. епилепсија, схв. епилèпсија, слн. epilepsíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
епилепсія
(XVIII ст.)
епіле́птик
епілепти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| latch «тс.» | англійська |
| эпіле́псія | білоруська |
| епиле́псия | болгарська |
| epilepsija | верхньолужицька |
| ἐπιληψία «тс.» | грецька |
| Іæссаn «хапати» | давньоанглійська |
| lábhate | давньоіндійська |
| lobis «багатство» | литовська |
| епилепсија | македонська |
| epilēpsia «падуча хвороба» | пізньолатинська |
| epilepsja | польська |
| епилèпсија | сербохорватська |
| epilepsia | словацька |
| epilepsíja | словенська |
| epilepsie | чеська |
| ἐπιλαμβάνω «нападаю, захоплюю» | ? |
| ἐπ'- «на-, при-, до-» (έπι-) | ? |
| λαμβάνω «беру, хапаю» (майб. ч. λήψομαι, звідки прикметникові форми ληπτός, ληπτέος і іменник λ$ηψις «хапання; приступ хвороби») | ? |
| lãbas «добро» | ? |
| эпиле́псия | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України