ЕКВАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
еква́тор
можливо, через посередництво німецької мови (н. Äquátor) запозичено з середньолатинської;
слат. aequātor пов’язане з лат. aequo «рівняю, вирівнюю», похідним від aequus «рівний», етимологічно нез’ясованого;
слово aequātor у середньовічній латині виникло, очевидно, під впливом уже наявних виразів на позначення поняття «екватор» – гр. ἰσημερινός κύκλος букв. «рівноденне коло» і лат. сіrculus aequinoctiālis букв. «рівнонічне коло» – як назва уявного кола, яке, на думку середньовічних учених, робило рівними день і ніч;
р. эква́тор, бр. зква́тар, п. вл. нл. ekwator, ч. слц. слн. ekvátor, болг. м. еква́тор, схв. èквāтор;
Фонетичні та словотвірні варіанти
екваторіа́л
екваторіа́льний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зква́тар | білоруська |
еква́тор | болгарська |
ekwator | верхньолужицька |
ἰσημερινός | грецька |
aequo «рівняю, вирівнюю» | латинська |
сіrculus | латинська |
еква́тор | македонська |
ekwator | нижньолужицька |
ekwator | польська |
эква́тор | російська |
èквāтор | сербохорватська |
aequātor | середньолатинська |
ekvátor | словацька |
ekvátor | словенська |
ekvátor | чеська |
aequus «рівний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України