ЕКВАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ

еква́тор

можливо, через посередництво німецької мови (н. Äquátor) запозичено з середньолатинської;
слат. aequātor пов’язане з лат. aequo «рівняю, вирівнюю», похідним від aequus «рівний», етимологічно нез’ясованого;
слово aequātor у середньовічній латині виникло, очевидно, під впливом уже наявних виразів на позначення поняття «екватор» – гр. ἰσημερινός κύκλος букв. «рівноденне коло» і лат. сіrculus aequinoctiālis букв. «рівнонічне коло» – як назва уявного кола, яке, на думку середньовічних учених, робило рівними день і ніч;
р. эква́тор, бр. зква́тар, п. вл. нл. ekwator, ч. слц. слн. ekvátor, болг. м. еква́тор, схв. èквāтор;
Фонетичні та словотвірні варіанти

екваторіа́л
екваторіа́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зква́тар білоруська
еква́тор болгарська
ekwator верхньолужицька
ἰσημερινός грецька
aequo «рівняю, вирівнюю» латинська
сіrculus латинська
еква́тор македонська
ekwator нижньолужицька
ekwator польська
эква́тор російська
èквāтор сербохорватська
aequātor середньолатинська
ekvátor словацька
ekvátor словенська
ekvátor чеська
aequus «рівний» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України