ДІЄТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дій (вигук, що виражає подив, досаду: дій його́ ба́тькові! дій його ка́ту!)
очевидно, походить з *dějь – форми наказового способу 2 ос. одн. від дієслова děti, укр. ді́ти, ді́яти;
болг. дей (вигук-звертання, переважно в народних піснях; вигук, яким підганяють), схв. дȅ (спонукальний вигук);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дей
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дей (вигук-звертання, переважно в народних піснях; вигук, яким підганяють) | болгарська |
| від | осетинська |
| дȅ (спонукальний вигук) | сербохорватська |
| ді́ти | українська |
| *dějь | ? |
| від | ? |
| ді́яти | ? |
ді́яти
про розвиток значення див. Zubatý St. а čl. І 98–102;
псл. dějati «діяти, чинити, робити», утворене від děti «класти, подіти; робити»;
р. де́ять, др. дѣяти «робити; чіпати; говорити», п. dziać się ( ‹dziejać się) «діятися», [dzieć] «діяти», [dziejać] «тс.», ч. díti «сказати», díti se «діятися», слц. diať «тс.», нл. źaś «сказати», стсл. дѣгати «діяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безді́йство
бездія́льний
ді́вий
«дійовий»
діє́вий
ді́єць
«діяч»
ді́йник
«тс.»
дійо́вий
ді́йство
ді́ючий
дія
дія́льний
дія́льність
ді́янка
дія́тель
дія́тельний
ді́ятися
дія́ч
заді́яна
«виснажена»
(про землю),. заподі́яти
зді́йкатися
«трапитися»
неді́йний
недія
поді́я
поді́яти
«зробити; [зробити щось погане чаклунством]»
споді́яти
«вчинити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дѣяти «робити; чіпати; говорити» | давньоруська |
| źaś «сказати» | нижньолужицька |
| dziać się «діятися» ( ‹dziejać się) | польська |
| dějati «діяти, чинити, робити» | праслов’янська |
| де́ять | російська |
| diať «тс.» | словацька |
| дѣгати «діяти» | старослов’янська |
| dzieć «діяти» | українська |
| dziejać «тс.» | українська |
| díti «сказати»«діятися» | чеська |
| díti se «сказати»«діятися» | чеська |
| Zubatý | ? |
| а | ? |
| І | ? |
| děti «класти, подіти; робити» | ? |
ді́йсний
пізніше могло бути зближене з основою дієслова ді́яти (дій-);
можливо, пов’язане з істний «справжній» (у похідній формі *до-истьныи);
не зовсім ясне;
бр. дзе́йсны (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дисне
«тс.»
дисни
(мн. чол. p., 1370)
ді́йсність
ді́сний
ді́сті
«дійсно»
ді́стний
здійсне́нний
зді́йснення
здійсни́мий
зді́йснювати
зді́йснювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзе́йсны (з укр.?) | білоруська |
| ді́яти (дій-). | ? |
| істний «справжній» (у похідній формі *до-истьныи) | ? |
дої́ти
псл. dojiti «тс.» розглядається як форма каузатива, подібна до аналогічних pojiti «поїти», gojiti «гоїти» (Sławski І 152–153; Trautmann 51);
споріднене з лтс. dêt, dêju «ссати», dêls «син», dêle «п’явка», дінд. dháyati «ссе», вірм. diem «ссу», осет. dœjun «ссати», гот. daddjan «тс.», двн. tâen (‹герм. *dējan) «годувати груддю», дшв. día «ссати», а також з дінд. dhḗnā, dhēnúḥ «дійна корова», ав. daēnu «жінка», лат. fēmina «тс.», felare «годувати груддю», fīlius «син», гр. ϑήσατο «він ссав», лит. pirm-dėle «корова, що вперше отелилася»;
іє. *dhē(i)- «ссати, годувати груддю», звідки також псл. *děva, *dětę, укр. ді́ва, дитя́;
р. дои́ть, бр. даі́ць, др. доити «годувати груддю», п. doić «доїти», ч. dojiti, слц. dojiť, вл. [dójić], dejić, нл. dojś «тс.», полаб. düiě «доїть», болг. доя́ «доїти; годувати груддю», м. дои «доїти», схв. дòjати, слн. dojíti «тс.», стсл. доити «годувати груддю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́дій
«надій»
виді́йник
«той, хто відкуповує молоко»
дівни́ця
«дійниця»
дій
«доїння, надій»
дійво́
«доїння»
ді́йво
«надій; молоко»
ді́йка
ді́йливо
«тс.»
ді́йло
«тс.; місце для доїння»
ді́йна́
(прикм. жін. р.)
дійна́рка
«загорода, де доять корів»
дійни́к
«дійна худоба; дійниця»
дійни́ця
дійня́к
«дійна худоба»
доїльний
дої́льниця
«доярка»
до́йна
«тс.»
дойни́к
«дійна худоба»
дойни́ця
«дійниця»
дойня́к
«дійна худоба»
дойня́чка
«дійна корова»
дойо́к
«дійка»
дойо́нка
«дійниця»
дою́н
«надій»
(?)
доя́нка
доя́р
доя́рко
наді́й
неді́йка
«корова, що не доїться»
переді́й
поді́й
розді́й
уді́й
уді́йний
уді́йність
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| daēnu «жінка» | авестійська |
| даі́ць | білоруська |
| доя́ «доїти; годувати груддю» | болгарська |
| dójić | верхньолужицька |
| dejić | верхньолужицька |
| diem «ссу» | вірменська |
| daddjan «тс.» | готська |
| ϑήσατο «він ссав» | грецька |
| tâen «годувати груддю» (‹герм. *dējan) | давньоверхньонімецька |
| dháyati «ссе» | давньоіндійська |
| dhḗnā | давньоіндійська |
| доити «годувати груддю» | давньоруська |
| día «ссати» | давньошведська |
| *dhē(i)- «ссати, годувати груддю» | індоєвропейська |
| fēmina «тс.» | латинська |
| dêt | латиська |
| pirm-dėle «корова, що вперше отелилася» | литовська |
| дои «доїти» | македонська |
| dojś «тс.» | нижньолужицька |
| düiě «доїть» | полабська |
| doić «доїти» | польська |
| dojiti «тс.» | праслов’янська |
| *děva | праслов’янська |
| дои́ть | російська |
| дòjати | сербохорватська |
| dojiť | словацька |
| dojíti «тс.» | словенська |
| доити «годувати груддю» | старослов’янська |
| ді́ва | українська |
| dojiti | чеська |
| pojiti «поїти» | ? |
| gojiti «гоїти» | ? |
| dêju «ссати» | ? |
| dêls «син» | ? |
| dêle «п’явка» | ? |
| dœjun «ссати» | ? |
| dhēnúḥ «дійна корова» | ? |
| felare «годувати груддю» | ? |
| fīlius «син» | ? |
| *dětę | ? |
| дитя́ | ? |
сподіва́ти «надіятися» (заст.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. spodziewać się «сподіватися; розраховувати, надіятися; чекати», spodziać się «тс.» пов’язані з dziać (‹dziejać) «ткати, надівати; робити; (ст.) класти», dziać się «діятися; [подітися]», що відповідають укр. ді́яти, ді́ти «подіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несподі́ваний
несподі́ванка
несподі́вня
несподі́йний
споді́ваний
споді́ванка
сподіва́ння
сподіва́тися
«тс., розраховувати, чекати»
споді́тися
«чекати, надіятися; дітися»
споді́я
«надія»
споді́ятися
«[чекати, надіятися]; учинитися, статися, трапитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spodziewać się «сподіватися; розраховувати, надіятися; чекати» | польська |
| dziać «діятися; [подітися]» | польська |
| dziejać | польська |
| dziać się | польська |
| ді́яти | українська |
| ді́ти «подіти» | українська |
| spodziać się «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України