ДУВАН — ЕТИМОЛОГІЯ
дува́н «розподіл, частина, пай» (заст.)
запозичення з тюркських мов;
тур. крим.тат. чаг. divan «рада, збори», каз. duan «окружний суд, резиденція властей» походять від ар. diwan «тс.», запозиченого з перської мови;
р. дува́н «високе відкрите місце; збори козаків для розподілу здобичі; здобич»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дуван
«здобич»
(XVIII ст.)
дува́нити
«ділити»
дува́нчик
«рибалка, що працює за пай»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| diwan «тс.» | арабська |
| duan «окружний суд, резиденція властей» | казахська |
| дува́н «високе відкрите місце; збори козаків для розподілу здобичі; здобич» | російська |
| divan «рада, збори» | турецька |
| divan «рада, збори» | чагатайська |
| divan «рада, збори» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України