ДРЯП — ЕТИМОЛОГІЯ
дря́пати
результат видозміни звукової форми дра́пати і т. д. з експресивним чи, можливо, гіперистичним пом’якшенням р;
р. [дря́пать], слц. driapať;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дряп
(виг.)
дря́п'я
«дрантя»
дря́па
«щітка для розчісування вовни»
дряпа́к
«знаряддя для підпушування землі; [кіготь, подряпина; старий віник]»
дряпакува́ти
«обробляти землю дряпаком»
дряпани́на
дря́патися
дряпа́ч
«тс.»
дря́пець
«той, хто легко видирається на висоту»
дря́пина
дряпі́жка
«здирство; драпіжник»
дряпі́жний
дряпі́жник
«грабіжник, лихвар»
дряпі́жство
дряпі́ка
дряпі́чка
«тс.»
дряпли́вий
дряпня́
«обдирання, шкребіння»
дряпо́та
«обдирання»
дряпоті́ти
дряпу́га
дряпу́чий
подря́пина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дря́пать | російська |
| driapať | словацька |
| дра́пати | ? |
| з | ? |
| з | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України