ДРОВІТНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
дрові́тня «колода для рубання дров; приміщення для дров»
псл. *drъvotonь, *drъvotьna, утворені з основ іменника drъva «дрова» і дієслова tęti, tьnǫ «тяти, рубати»;
р. [дрово́тня] «місце, де рубають дрова», бр. [дровато́ня] «тс.», дрыво́тня «приміщення для дров», п. drewutnia «місце, де рубають і складають дрова», [drewotnia, drywotnia, drewótnia] «тс.», слц. [drvoteń], drvotnisko «місце, де рубають дрова», слн. drvotòn «тс.», схв. дрвотоњ «стіс дров»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дре́витня
«колода або місце для рубання дров»
древі́тня
дриве́тня
дри́витинь
дри́витня
дриві́тня
дри́вотень
дрі́вітня
дрі́вотня
дрі́вутня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дровато́ня «тс.» | білоруська |
| drewutnia «місце, де рубають і складають дрова» | польська |
| *drъvotonь | праслов’янська |
| дрово́тня «місце, де рубають дрова» | російська |
| дрвотоњ «стіс дров» | сербохорватська |
| drvoteń «місце, де рубають дрова» | словацька |
| drvotnisko «місце, де рубають дрова» | словацька |
| drvotòn «тс.» | словенська |
| дрыво́тня «приміщення для дров» | українська |
| drewotnia «тс.» | українська |
| drywotnia «тс.» | українська |
| drewótnia «тс.» | українська |
| *drъvotьna | ? |
| drъva «дрова» | ? |
| tьnǫ «тяти, рубати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України