ДРОВА — ЕТИМОЛОГІЯ

дро́ва

псл. *drъva (з іє. *druu; слабкого ступеня чергування до *deru- «дерево»);
споріднене з дінд. dru- «дерево (матеріал)», ав. dru«тс.», drvaēna «дерев’яний», гр. δρυς «дерево, дуб», алб. dru «деревина, жердина», з іншим вокалізмом гот. triu «дерево», лит. dravìs «борть», л тс. drava, dreve «тс.», прус. drawine «вулик»;
р. дрова́, бр. дро́вы, дрыва́, др. дръва, п. drwa, ч. drva, drvo, слц. [drvo], болг. дърва́, м. дрва, дрво, схв. дрво, слн. dŕva, стсл. дръво, мн. дръва;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бездро́в'я
дирва́
дрива́рня «тс.»
дрі́вня «колода, на якій рубають дрова»
дріво́ «колода»
дрівця́
дров'яни́й
дров'яни́к «дров’яний склад; [той, хто займається дровами]»
дров'янка «ліс, придатний лише на дрова»
дров'янки́ «оси, що живляться соком рослин»
дрова́льня
дрова́р «той, хто займається дровами»
дрова́рня «Дров’яний склад»
дровеня́та
дрови́на
дровни́к «дров’яний склад»
дро́вно «тс.»
дровця́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dru «тс.» авестійська
dru «деревина, жердина» албанська
дро́вы білоруська
дърва́ болгарська
triu «дерево» готська
δρυς «дерево, дуб» грецька
dru- «дерево (матеріал)» давньоіндійська
дръва давньоруська
dravìs «борть» литовська
дрва македонська
drwa польська
*drъvaіє. *dru$u; слабкого ступеня чергування до *deru- «дерево») праслов’янська
drawine «вулик» прусська
дрво сербохорватська
drvo словацька
dŕva словенська
дръво старослов’янська
дрыва́ українська
дрво українська
drva чеська
drvo чеська
drvaēna «дерев’яний» ?
drava ?
dreve «тс.» ?
дрова́ ?
дръва ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України