ДРИЖАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

дрижа́ти

іє. *dhreugh- «дрижати»;
споріднене з лит. drugys «пропасниця» лтс. drudzis «(холодна) пропасниця», можливо, також з прус. drogis «очерет», свн. turc «хитання, падання», нвн. torkeln «хитатися»;
псл. drъžati (‹ *drъžeti), *drъgati, drygati;
р. дрожа́ть, дро́гнуть, бр. дрыжа́ць, дрыгаце́ць.п. drżeć, drgać, drygać, ч. drhati, слц. drhnuť, вл. ržeć, нл. (d)ržaś, žaś, полаб. dråže, схв. дрхтати «тремтіти», слн. drgetáti, drhtéti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дpéгот
дрегота́
дреготі́ти
дриголі́ти
дригоні́ти
дриго́та́
дриго́ти
дриготі́ти
дригулі́ти
дриж
дри́жа́
дри́жавка
дрижа́к
дрижаки́
дрижа́чий
дри́жик «тремтіння»
дрижки́й
дріго́та́
дріготі́ти
дрігті́ти
дріж
дріжаки́
дріжа́ти
дрога́ти
дро́гка «грузько»
дрого́та́
дрож
дрожа́ти
дрождж
дрощ
здриг
здрига́тися
здри́ги
здри́гливий
здріга́тися
здріжа́тися «затремтіти»
здрогну́тися
продро́глий
продро́гнути
продрогти́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дрыжа́ць білоруська
ržeć верхньолужицька
*dhreugh- «дрижати» індоєвропейська
drudzis «(холодна) пропасниця» латиська
drugys «пропасниця» литовська
torkeln «хитатися» нововерхньонімецька
dråže полабська
drъžati (‹ *drъžeti) праслов’янська
drogis «очерет» прусська
дрожа́ть російська
дрхтати «тремтіти» сербохорватська
turc «хитання, падання» середньоверхньнімецька
drhnuť словацька
drgetáti словенська
drhtéti словенська
дро́гнуть українська
drhati чеська
*drъgati ?
drygati ?
drżeć ?
drgać ?
drygać ?

дри́ґа́ти «робити швидкі рухи ногами, судорожно пересмикуватися»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. drygać «підскакувати, брикати; тремтіти, труситися; боятися, тривожитися» відповідає укр. дрижа́ти, здрига́тися;
р. дры́гать, бр. дры́гаць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дриґ (виг.)
дри́ґа «той, хто дриґає ногами»
дри́ґавка «кермо»
дриґа́йло «тс.»
дри́га́ти «тс.»
дри́ґа́тися
дри́ґнути «вмерти»
дриґотли́вий «холодний» (про погоду)
дриґу́лька «рух ногами, ніби у танці»
подри́ґус (у виразі вклонитися з подриґусом «розшаркатися з викрутасами»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дры́гаць білоруська
drygać «підскакувати, брикати; тремтіти, труситися; боятися, тривожитися» польська
дры́гать російська
дрижа́ти українська
здрига́тися ?

дригті́ти «застигати, драгліти»

розвиток нової семантики зумовлений тим, що деякі застиглі речовини, зокрема страви, дрижать;
варіант ітеративного дієслова [дриготі́ти] «тремтіти», пов’язаного з дрижа́ти (псл. *drъgati/ *dryg-);
Фонетичні та словотвірні варіанти

дригави́ця «застигла маса, драглі»
дриглі́ «драглі, холодець»
дригльови́на
дрижене́ць
дрижени́на «тс.»
дрігави́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дриготі́ти «тремтіти» ?
дрижа́ти (псл. *drъgati/ *dryg-) ?

здрізник «трясучка середня, Briza media L.» (бот.)

не зовсім ясне;
можливо, через проміжну форму *здрижник пов’язане з дрижа́ти (пор. і літературну назву трясу́чка);
в такому разі назва була б зумовлена властивістю колосся рослини здригатися від найменшого руху повітря;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*здрижник (пор. і літературну назву трясу́чка) ?
дрижа́ти (пор. і літературну назву трясу́чка) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України