ДРАБ — ЕТИМОЛОГІЯ

драб «озброєний слуга, піхотинець Ж; бідняк, жебрак; негідник, волоцюга» (заст.)

п. drab «нероба, волоцюга», ст. «піший солдат; слуга», як і слц. dráb «ландскнехт, наймит; кат, стражник», вл. drab(ar) «вершник», походить від ч. dráb «розбишака, (ст.) піший воїн, стражник», яке виникло, очевидно, в результаті скорочення форми ч. ст. drabant «солдат особистої охорони шляхтича», що зводиться до нім. Drabánt, Trabánt «тс.», етимологічно неясного;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

драба́ня
драби́ха
драбня́ (зб.)
дра́бськи́й
драбу́га
драбъ «піхотинець (XVI ст.); зброєносець (XVII ст.
драбю́га
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drab(ar) «вершник» верхньолужицька
Drabánt німецька
drab «нероба, волоцюга» польська
dráb «ландскнехт, наймит; кат, стражник» словацька
dráb «розбишака, (ст.) піший воїн, стражник» чеська
drabant «солдат особистої охорони шляхтича» чеська
drabant «солдат особистої охорони шляхтича» ?
Trabánt «тс.» ?

драб «фіалка піщана, Viola arenaria L.» (бот.)

мотивація перенесення назви неясна;
очевидно, результат перенесення назви драб «бідняк, волоцюга» (пор. близьку семантику інших назв різних відмін цієї рослини: укр. сирітки, п. sierotki, ч. pětbolesti, схв. бос-игологлав, сирота, сиротица, хрома љубица («крива фіалка»), удовица, р. copoконедужная);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
драб «бідняк, волоцюга» (пор. близьку семантику інших назв різних відмін цієї рослини: укр. сирітки, п. sierotki, ч. pětbolesti, схв. бос-игологлав, сирота, сиротица, хрома љубица («крива фіалка») ?
удовица ?
copoконедужная ?

лова́ш «ледар, роззява»

щодо семантичного розвитку пор. драб «озброєний слуга; піхотинець» – «жебрак; волоцюга»;
очевидно, результат видозміни запозиченого уг. lovas, букв. «вершник, кавалерист», похідного від ló «кінь», спорідненого з манс. лȯ˜, luβ, хант. lòχ, lau̯ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лȯ˜ мансійська
luβ мансійська
lovas угорська
«кінь» угорська
драб «озброєний слуга; піхотинець» українська
lòχ хантийська
lau̯ «тс.» хантийська

драби «другі коноплі»

неясне;

драбина

безпідставним є твердження (Witkowski SO 1970/2, 208; Brückner 94) про запозичення української форми з польської мови;
менш переконливе об’єднання (ЭССЯ 5, 100–101) з вл. draby «одяг; лахміття», зіставлення (Brückner 94–95) з лит. dárbas «робота», а також припущення (Karłowicz SWO 129; Шелудько 30) про запозичення з німецької мови;
очевидно, споріднене з свн. trappe, treppe «сходи», нвн. Trappe, Treppe «тс.», англ. trap «пастка», як спільне звуконаслідувальне утворення (пор. нім. trappen «тупати, важко йти», лит. drebeti «трястися, тремтіти»);
псл. drabь, drabina;
р. [дрябы] «віз для снопів», бр. драбі́на, [драбы] «драбини у возі», п. drabina «драбина, сходи», [drab’, drab, drabka], ч. [drabina], слц. drabina «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дра́ба
драба́стий
драбина (1624)
драбина́стий
драби́нний
драбинча́к
драби́нча́стий
драбиня́к «віз із драбинами»
драбиня́стий
драбки́ «драбини у возі»
драбни́й
драбча́стий
на (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trap «пастка» англійська
драбі́на білоруська
draby «одяг; лахміття» верхньолужицька
dárbas «робота» литовська
Trappe нововерхньонімецька
drabina «драбина, сходи» польська
drabь праслов’янська
дрябы «віз для снопів» російська
trappe середньоверхньнімецька
drabina «тс.» словацька
драбы «драбини у возі» українська
drab' українська
drab українська
drabka українська
drabina чеська
treppe «сходи» ?
Treppe «тс.» ?
drabina ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України