ДРАБ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
драб «озброєний слуга, піхотинець Ж; бідняк, жебрак; негідник, волоцюга» (заст.)
п. drab «нероба, волоцюга», ст. «піший солдат; слуга», як і слц. dráb «ландскнехт, наймит; кат, стражник», вл. drab(ar) «вершник», походить від ч. dráb «розбишака, (ст.) піший воїн, стражник», яке виникло, очевидно, в результаті скорочення форми ч. ст. drabant «солдат особистої охорони шляхтича», що зводиться до нім. Drabánt, Trabánt «тс.», етимологічно неясного;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
драба́ня
драби́ха
драбня́
(зб.)
дра́бськи́й
драбу́га
драбъ
«піхотинець (XVI ст.); зброєносець (XVII ст.)»
драбю́га
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
drab(ar) «вершник» | верхньолужицька |
Drabánt | німецька |
drab «нероба, волоцюга» | польська |
dráb «ландскнехт, наймит; кат, стражник» | словацька |
dráb «розбишака, (ст.) піший воїн, стражник» | чеська |
drabant «солдат особистої охорони шляхтича» | чеська |
drabant «солдат особистої охорони шляхтича» | ? |
Trabánt «тс.» | ? |
драб «фіалка піщана, Viola arenaria L.» (бот.)
мотивація перенесення назви неясна;
очевидно, результат перенесення назви драб «бідняк, волоцюга» (пор. близьку семантику інших назв різних відмін цієї рослини: укр. сирітки, п. sierotki, ч. pětbolesti, схв. бос-игологлав, сирота, сиротица, хрома љубица («крива фіалка»), удовица, р. copoконедужная);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
драб «бідняк, волоцюга» (пор. близьку семантику інших назв різних відмін цієї рослини: укр. сирітки, п. sierotki, ч. pětbolesti, схв. бос-игологлав, сирота, сиротица, хрома љубица («крива фіалка») | ? |
удовица | ? |
copoконедужная | ? |
лова́ш «ледар, роззява»
щодо семантичного розвитку пор. драб «озброєний слуга; піхотинець» – «жебрак; волоцюга»;
очевидно, результат видозміни запозиченого уг. lovas, букв. «вершник, кавалерист», похідного від ló «кінь», спорідненого з манс. лȯ˜, luβ, хант. lòχ, lau̯ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лȯ˜ | мансійська |
luβ | мансійська |
lovas | угорська |
ló «кінь» | угорська |
драб «озброєний слуга; піхотинець» | українська |
lòχ | хантийська |
lau̯ «тс.» | хантийська |
драби «другі коноплі»
неясне;
драбина
безпідставним є твердження (Witkowski SO 1970/2, 208; Brückner 94) про запозичення української форми з польської мови;
менш переконливе об’єднання (ЭССЯ 5, 100–101) з вл. draby «одяг; лахміття», зіставлення (Brückner 94–95) з лит. dárbas «робота», а також припущення (Karłowicz SWO 129; Шелудько 30) про запозичення з німецької мови;
очевидно, споріднене з свн. trappe, treppe «сходи», нвн. Trappe, Treppe «тс.», англ. trap «пастка», як спільне звуконаслідувальне утворення (пор. нім. trappen «тупати, важко йти», лит. drebeti «трястися, тремтіти»);
псл. drabь, drabina;
р. [дрябы] «віз для снопів», бр. драбі́на, [драбы] «драбини у возі», п. drabina «драбина, сходи», [drab’, drab, drabka], ч. [drabina], слц. drabina «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дра́ба
драба́стий
драбина
(1624)
драбина́стий
драби́нний
драбинча́к
драби́нча́стий
драбиня́к
«віз із драбинами»
драбиня́стий
драбки́
«драбини у возі»
драбни́й
драбча́стий
на
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
trap «пастка» | англійська |
драбі́на | білоруська |
draby «одяг; лахміття» | верхньолужицька |
dárbas «робота» | литовська |
Trappe | нововерхньонімецька |
drabina «драбина, сходи» | польська |
drabь | праслов’янська |
дрябы «віз для снопів» | російська |
trappe | середньоверхньнімецька |
drabina «тс.» | словацька |
драбы «драбини у возі» | українська |
drab' | українська |
drab | українська |
drabka | українська |
drabina | чеська |
treppe «сходи» | ? |
Treppe «тс.» | ? |
drabina | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України