ДОСТОТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

досто́та «якість, властивість, характерна ознака; перевага»

неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

досто́тний «благородний»

досто́ту «точно, саме так, достеменно»

очевидно, результат стягнення і видозміни виразу *до істоти «саме так»;
пор. [істо́тне] «точно так», [істо́тний] «саме такий, дійсний, справжній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

довсто́тку
досто́ку
досто́тку
досто́тне «тс.»
досто́тній «саме такий, цілком подібний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
до істоти «саме так» ?
істо́тне «точно так» ?
істо́тний «саме такий, дійсний, справжній» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України