ДОСТОТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
досто́та «якість, властивість, характерна ознака; перевага»
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
досто́тний
«благородний»
досто́ту «точно, саме так, достеменно»
очевидно, результат стягнення і видозміни виразу *до істоти «саме так»;
пор. [істо́тне] «точно так», [істо́тний] «саме такий, дійсний, справжній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
довсто́тку
досто́ку
досто́тку
досто́тне
«тс.»
досто́тній
«саме такий, цілком подібний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
до істоти «саме так» | ? |
істо́тне «точно так» | ? |
істо́тний «саме такий, дійсний, справжній» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України