ДОСВІДЧЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
до́свід
очевидно, є зворотним утворенням від запозиченого з польської мови досві́дчений (досві́дчити);
п. doświadczony пов’язане з дієсловом doświadczyć (пор. вл. doswědčować «засвідчувати»), що є префіксальним утворенням від świadek «свідок» (первісно «знаючий»), похідного від wiedzieć «знати, відати», яке відповідає укр. ві́дати;
бр. дасве́дчаны «досвідчений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
досвіди́ти
«зазнати, переконатися»
досвідни́й
«досвідчений»
до́свідний
«заснований на досвіді»
досвідча́ний
«тс.»
досвідча́ти
«свідчити; узнавати; доводити»
досвідча́тися
«посилатися на чиє-небудь свідчення; переконуватися»
досві́дчений
досві́дченість
досві́дчення
«переконання»
досві́дчи́ти
«тс.»
досві́дчитися
«переконатися, дізнатися»
досвѣдчати
«підтверджувати доказами (XIV ст.); випробовувати, дізнаватися (XVI ст.)»
досвядчити
«підтвердити»
(XVI ст.)
недо́свід
недосвідни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дасве́дчаны «досвідчений» | білоруська |
| doświadczony пов'язане з дієсловом doświadczyć (пор. вл. doswědčować «засвідчувати») | польська |
| ві́дати | українська |
| досві́дчений (досві́дчити) | ? |
| świadek «свідок» (первісно «знаючий») | ? |
| wiedzieć «знати, відати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України