ДОРОГОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
дороги́й
псл. *dorgъ «дорогий»;
зіставлялося з лтс. dārgs «тс.», прус. Darge (власне ім’я), проте не виключене їх запозичення з слов’янських мов (див. Brückner 97–98);
дальші зіставлення ще більш непевні: лит. dorà «добре, корисно», derēti «бути вартим, корисним, годитися», лтс. derêt «годитися, наймати», ірл. dīr «належний», dīre «обов’язок, належне», дінд. ā-driyatē «враховує, ставиться з повагою», ā-dṛtaḥ «поважний, шановний»;
малоймовірна спорідненість з гр. στέργω «люблю» (з заміною d ›sd ›st – Machek ESJČ 125);
р. дорого́й, бр. дарагі́, др. дорогыи, ч. слц. drahý, п. нл. drogi, вл. drohi, болг. м. драг, схв. дрȃг, слн. drági, стсл. драгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
доріжня́
«дорожнеча»
дорогітня́
дорогото́ва
«тс.»
дорогува́тий
дорогу́ля
доро́гшати
до́рож
дорожи́ти
дорожи́тися
дорожне́та
дорожне́ча
дорожня́
доро́жчати
доро́жчий
доро́жшати
здоро́жувати
предороги́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дарагі́ | білоруська |
| драг | болгарська |
| drohi | верхньолужицька |
| στέργω «люблю» (з заміною d ›sd ›st -- Machek ESJČ 125) | грецька |
| ā-driyatē «враховує, ставиться з повагою» | давньоіндійська |
| дорогыи | давньоруська |
| dīr «належний» | ірландська |
| dārgs «тс.» | латиська |
| derêt «годитися, наймати» | латиська |
| dorà «добре, корисно» | литовська |
| драг | македонська |
| drogi | нижньолужицька |
| drogi | польська |
| *dorgъ «дорогий» | праслов’янська |
| Darge (власне ім’я) | прусська |
| дорого́й | російська |
| дрȃг | сербохорватська |
| drahý | словацька |
| drági | словенська |
| драгъ | старослов’янська |
| drahý | чеська |
| derēti «бути вартим, корисним, годитися» | ? |
| dīre «обов’язок, належне» | ? |
| ā-dṛtaḥ «поважний, шановний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України