ДОРН — ЕТИМОЛОГІЯ

до́рник «пробій (стрижень для пробивання дірок)»

через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. Dorn «колючка; пробій», двн. dorn «колючка, терен», споріднене з дангл. дфриз. англ. thorn «терен (кущ)», гот. þaúrnus «колючка», зіставляється з стсл. трънъ, що відповідає укр. те́рен;
р. дорн, п. dornik, dorn, болг. [до́рник, до́рен, до́рна] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
thorn «терен (кущ)» англійська
до́рник болгарська
þaúrnus «колючка» готська
thorn «терен (кущ)» давньоанглійська
dorn «колючка, терен» давньоверхньонімецька
thorn «терен (кущ)» давньофризька
Dorn «колючка; пробій» німецька
dornik польська
dorn польська
дорн російська
трънъ старослов’янська
те́рен українська
до́рен українська
до́рна «тс.» українська

дорні́нка «сокира на довгому топорищі»

пов’язане з назвою румунського міста Дорна Ватра, звідки такі сокири привозилися;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дорнєнка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Дорна ?
Ватра ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України