ДОРН — ЕТИМОЛОГІЯ
до́рник «пробій (стрижень для пробивання дірок)»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. Dorn «колючка; пробій», двн. dorn «колючка, терен», споріднене з дангл. дфриз. англ. thorn «терен (кущ)», гот. þaúrnus «колючка», зіставляється з стсл. трънъ, що відповідає укр. те́рен;
р. дорн, п. dornik, dorn, болг. [до́рник, до́рен, до́рна] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
thorn «терен (кущ)» | англійська |
до́рник | болгарська |
þaúrnus «колючка» | готська |
thorn «терен (кущ)» | давньоанглійська |
dorn «колючка, терен» | давньоверхньонімецька |
thorn «терен (кущ)» | давньофризька |
Dorn «колючка; пробій» | німецька |
dornik | польська |
dorn | польська |
дорн | російська |
трънъ | старослов’янська |
те́рен | українська |
до́рен | українська |
до́рна «тс.» | українська |
дорні́нка «сокира на довгому топорищі»
пов’язане з назвою румунського міста Дорна Ватра, звідки такі сокири привозилися;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дорнєнка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Дорна | ? |
Ватра | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України