ДОРА — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво церковнослов’янської мови запозичено в давньоруську з грецької;

гр. δωρα є формою множини від іменника δώρον «дар», що відповідає псл. darъ, укр. дар;

р. дopa, др. дopa, цсл. дора «тс.»;

виникло як зменшувальне до Да́рія, Дороте́я, Федо́ра і под;

пов’язання з гр. δώρον «дар, дарунок» (Сл. вл. імен 238) викликає сумнів;

р. бр. болг. м. схв. До́ра, ч. слц. слн. Dora;

загальне первісне значення імені – «дарований богом» (пор. відповідне укр. Богда́н);

гр. Δωρόϑεος утворене з основ іменників δωρον «дар», що відповідає псл. darъ, укр. дар, і ϑεός «бог», спорідненого з псл. dьnь, укр. день;

через церковнослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;

р. Дорофе́й, бр. Дарафе́й, др. Дороѳей, п. ч. Dorota, слц. Доrotej, болг. Дороте́й, схв. Dorotej, Doroteuš, слн. Doroteja, стсл. Дородѣи;

запозичення з грецької мови;

гр. Νυμφοδώρα утворене від νύμφος «наречена; молода дружина; молода жінка; німфа» та δωρον «подарунок, дар», спорідненого з вірм. tur «дар», псл. darъ, укр. дар;

р. Нимфодо́ра, бр. Німфадо́ра, болг. Нимфодо́ра, Нимфидо́ра;

гр. Μηνοδώρα утворене з основ іменників μήν «місяць» і δώρον «дарунок»;

запозичення з грецької мови;

р. Минодо́ра, бр. Мінадо́ра;

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;

гр. Μητροδώρα, чол. Μητρόδωρος утворено з основ іменників μήτηρ «мати», спорідненого з лат. māter, псл. mati, укр. ма́ти «ТС.», і δωρον «дарунок», спорідненого з псл. darъ, укр. дар;

буквально означає «дарунок матері»;

р. болг. Митродо́ра, бр. Мітрадо́ра, чол. Мітрадо́р, стсл. Митродора, Митродоръ»;

запозичення з румунської мови;

рум. dor «палке бажання, прагнення; сум, туга; любов» пов’язується з лат. dolor «біль, страждання, туга», dolere «журитися, страждати», яке зіставляється з лтс. dilt «зношуватися», лит. dìlti «стиратися, сточуватися»;

очевидно, пов’язане з дор «бажання»;

до розвитку семантики пор. р. (розм.) стра́сть хо́чется «дуже хочеться»;

запозичення з тюркських мов;

тур. c̦adır «намет, шатро», аз. чадыр «тс.» походять від перс. čādir «покрив, покриття; намет»;

р. бр. чадра́, п. czadra «тс.», ч. čadrа (рідко) «тс.», болг. чадъ́р «парасолька; шатро, намет», м. чадор «тс.», схв. (заст.) ча̏дор, ча̀дор «шатро, намет»;