ДОЛИНАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ли́нути «плавно, легко летіти; нестись; литись (про звуки)»
очевидно, результат контамінації слів ли́ти(сь), лину́ти, леті́ти і пли́нути «плисти»;
припускається також (Ondrus Slavica I, 32 – 34) давній генетичний вв’язок з ринути. – Див. ще леті́ти, ли́ти, пливти́. – Пор. ри́нути;
п. ст. łynąć «потекти струменем; виливати» (з укр.), linąć «тс.», слц. [linuć] «нестись»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
долина́ти
линь
«плавний рух»
(поет.)
полегну́ти
полену́ти
полина́ти
полину́ти
«полетіти; потекти»
улену́ти
«полетіти геть»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| łynąć «потекти струменем; виливати»«тс.» (з укр.), linąć, (ст.) | польська |
| linąć (ст.) | польська |
| linuć «нестись» | словацька |
| ли́ти(сь) | українська |
| лину́ти | українська |
| леті́ти | українська |
| пли́нути | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України