ДОКУМЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
докуме́нт
запозичення з латинської мови;
лат. documentum «доказ; приклад; повчання» пов’язане з doceo «учу, доводжу»;
р. доку́ме́нт, бр. дакуме́нт, п. ч. слц. вл. dokument, болг. м. докуме́нт, схв. докỳмен(а)т, слн. dokumènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
документа́льний
документа́ція
документува́ти
документъ
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дакуме́нт | білоруська |
| докуме́нт | болгарська |
| dokument | верхньолужицька |
| documentum «доказ; приклад; повчання» | латинська |
| докуме́нт | македонська |
| dokument | польська |
| докỳмен (а)т | сербохорватська |
| dokument | словацька |
| dokumènt | словенська |
| dokument | чеська |
| doceo «учу, доводжу» | ? |
| доку́ме́нт | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України