ДОВГІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
до́вгий
псл.*dьḷgъ «довгий»;
споріднене з лит. ìlgas, лтс. ilgs, дінд. dīrgháḥ, ав. dareүoc-, хет. daluga-, гр. δολιχός «тс.», лат. indulgeo «бути милостивим» і далі, можливо, з лат. longus, гот. laggs «довгий», нвн. lang, англ. long «тс.» (з *dlongos «тс.», див. Specht 126);
іє. *digh- «довгий»;
цей же самий корінь виступає в укр. для́ти і, можливо, для;
р. до́лгий, бр. до́ўгі, др. дългыи, п. długi, ч. dlouhý, слц. dlhý, вл. dołhi, нл. dołgi, полаб. dauďĕ, болг. дъ́лъг, схв. дуг, слн. dólg, стсл. длъгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взподо́вж
ви́довжений
ви́довжити
видо́вжувати
впродо́вж
довга́вий
довгале́цкий
довга́ль
«ковальський молоток з довгим гострим дзьобом; висока худа людина»
довгана́стий
довга́нь
«тс.»
довганя
«веретільниця, змія мідянка, Anguіs fragilis; ящірка»
(зоол.)
довга́стий
довгасті́нки
«довгасті сливи»
довга́ч
«висока людина»
довге́ла
довгеле́зний
довгеле́цький
довгелю́чий
довге́ля
«тс.»
довгене́зний
довге́нний
довге́нький
довгиле́нний
до́вгісний
довго́вастий
довго́ватий
довгови́стий
довгоня́стий
довгота́
довго́тний
довгува́тий
довгуне́ць
«сорт льону»
довж
«довжина»
(у виразі у всю довж)
до́вжа
«довгота»
до́вжанка
«поздовжня оранка; високий глечик для молока»
довжа́нчик
«високий глечик»
довжа́стий
довжевінь
«довжина»
довже́зний
довжеле́зний
довжене́зний
довже́нний
довже́нь
довжина́
довжинико́м
довжи́ня
довжи́ти
довжі́нь
довжня́
«тс.»
довзі́зний
до́вшати
задо́вгий
задо́вго
здовж
здо́вжений
здо́вжувальний
здо́вжувач
навздо́вж
на́до́вго
надовжниця
«кілька плотів лісу, з’єднаних один за одним»
наздо́вж
невдо́взі
невза́довзі
неодо́вго
неодо́взі
неподо́взі
подовга́стий
по́довгий
подо́вгу
подовгува́тий
подо́вж
подовжа́стий
подо́вжити
подо́вжний
подо́вжній
подо́вжувальний
подо́вш
подо́вшити
поздо́вжній
предо́вгий
придо́вжити
«пройти ралом уздовж засіяного поля»
(заст.)
продовга́нитися
«забаритися»
продовга́стий
продовгува́тий
продовжа́тель
продо́вжений
продовження
продовжка
продо́вжний
продовжувати
продо́вжувач
удо́вж
удо́вжінь
удо́вжки
удо́вжувати
удо́вш
удо́вшки
уза́довзі
уздо́вж
уподо́вж
упродо́вж
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dareүoc- | авестійська |
| long «тс.» (з *dlongos «тс.», див. Specht 126) | англійська |
| до́ўгі | білоруська |
| дъ́лъг | болгарська |
| dołhi | верхньолужицька |
| laggs «довгий» | готська |
| δολιχός «тс.» | грецька |
| dīrgháḥ | давньоіндійська |
| дългыи | давньоруська |
| *digh- «довгий» | індоєвропейська |
| indulgeo «бути милостивим» | латинська |
| longus | латинська |
| ilgs | латиська |
| ìlgas | литовська |
| dołgi | нижньолужицька |
| lang | нововерхньонімецька |
| dauďĕ | полабська |
| długi | польська |
| до́лгий | російська |
| дуг | сербохорватська |
| dlhý | словацька |
| dólg | словенська |
| длъгъ | старослов’янська |
| для́ти | українська |
| daluga- | хетська |
| dlouhý | чеська |
| псл.*d «довгий» | ? |
| для | ? |
ведлува́ти «платити борг»
очевидно, пов’язане з п. wedle «згідно, на підставі», według «тс.», які утворилися з прийменника we (w), спорідненого з укр. в, у, і основ dl-, dług- «довжина, довгий», споріднених з укр. до́вгий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wedle «згідно, на підставі» | польська |
| в | українська |
| до́вгий | українська |
| według «тс.» | ? |
| у | ? |
| dl- | ? |
| dług- «довжина, довгий» | ? |
ві́для «біля»
очевидно, утворене на основі виразу *ѵъ dьlě (ѵъ dьli) букв. «у довжині (на протязі)»;
іменник *dьlja того ж кореня, що й для́тися «баритися», до́вгий, р. длина́, можливо, також для;
укр. [ві́для] замість ст. водлѣ пояснюється впливом прийменника від;
р. [во́дли, во́длив], бр. во́дле, во́длі, п. wedle, wedla, ч. vedle, ст. vedlé, слц. vedl’a «тс.», схв. вàдље «негайно», слн. vàdlje, vedle «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
водле
водли
(XVI--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́дле | білоруська |
| wedle | польська |
| wedla | польська |
| длина́ | російська |
| во́дли | російська |
| вàдље «негайно» | сербохорватська |
| vedl'a «тс.» | словацька |
| vàdlje «тс.» | словенська |
| vedle «тс.» | словенська |
| ві́для | українська |
| во́длив | українська |
| во́длі | українська |
| vedle | чеська |
| *ѵъ (ѵъ dьli) | ? |
| *dьlja | ? |
| для́тися «баритися» | ? |
| до́вгий | ? |
| для | ? |
| водлѣ пояснюється впливом прийменника від | ? |
| vedlé | ? |
ві́зля «біля»
очевидно, давніше *vъzdьlě, в якому ѵъzє префіксом, а dъlě – тією самою основою, що і в словах для́тися, до́вгий, р. длина́;
форма ві́зля замість возлі пояснюється впливом прийменників бі́ля́, для;
р. во́зле, во́зли, [зля, зли];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́злі
во́злі
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| длина́ | російська |
| во́зле | російська |
| во́зли | українська |
| зля | українська |
| зли | українська |
| *vъzdьlě | ? |
| для́тися | ? |
| до́вгий | ? |
| ві́зля | ? |
| возлі | ? |
| бі́ля́ | ? |
| для | ? |
для
припускається і взаємовплив рефлексів псл. *dьlja та псл. *dělja (Sławski І 147);
є спроба розрізнити за походженням ч. dle в причинному значенні (з псл. *dělja, спорідненого з псл. dělo) та в просторовому (з псл. *dьlja – Machek ESJČ 120);
виводиться від колишнього іменника dьlja «довжина» (п. ст. ч. ст. dla), пов’язаного з р. длить, длина́, укр. до́вгий, причому як паралель до семантичного розвитку наводиться лат. propter «внаслідок, через», у якому причинне значення розвинулося з просторового (Преобр. І 185–186; Sławski 1 146–147; Brückner 89; Holub–Kop. 98; ЭССЯ 4, 234–235; ESSJ Sl. gr. I 58–59; Bern. l 252–253; Mikl. EW 55);
розглядається як варіант [ді́ля́] (др. дѣля) «для», скорочення якого відбулось у ненаголошеній позиції (Лозбэ ЭИРЯ 6, 75–89; Фасмер I 517; Соболевский Лекции 99; Горяев 92);
загальноприйнятої етимології не має;
р. для, [дле, дли], бр. для, п. dla, dle, ч. слн. dle, слц. dl′a, вл. нл. dla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глі
гля
дле
длі
за́длі
за́для
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| для | білоруська |
| dla | верхньолужицька |
| propter «внаслідок, через» | латинська |
| dla | нижньолужицька |
| dla | польська |
| dle | польська |
| *dьlja | праслов’янська |
| *dělja | праслов’янська |
| длить | російська |
| для | російська |
| dl′a | словацька |
| dle | словенська |
| до́вгий | українська |
| дле | українська |
| дли | українська |
| dle (з псл. *dělja, спорідненого з псл. dělo)(з псл. *dьlja -- Machek ESJČ 120) | чеська |
| dle | чеська |
| dьlja «довжина» (п. ст. ч. ст. dla) | ? |
| длина́ | ? |
| ді́ля́ «для» (др. дѣля) | ? |
для́ти «затягувати; не поспішати»
псл. dьliti, похідне від *dьlь «довжина», пов’язаного з *dьḷgъ, укр. до́вгий, *dьlina, р. длина́;
р. заст. длить «дляти», п. prodlić «продовжити», ч. dlíti «затягувати, продовжувати», ст. dleti, вл. dlić, схв. ст. dlȉti «тс.», стсл. продьлити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
для́вий
«повільний»
для́тися
«баритися»
для́ятися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dlić | верхньолужицька |
| prodlić «продовжити» | польська |
| dьliti | праслов’янська |
| длить «дляти» | російська |
| dlȉti «тс.» | сербохорватська |
| продьлити | старослов’янська |
| до́вгий | українська |
| dlíti «затягувати, продовжувати» | чеська |
| *dьlь «довжина» | ? |
| *d | ? |
| *dьlina | ? |
| длина́ | ? |
| длить «дляти» | ? |
| dleti | ? |
| dlȉti «тс.» | ? |
довг «борг; обов’язок»
зближується також з до́вгий (Преобр. І 188–189; Горяев 94; Brückner 90; Holub–Lyer 137; БЕР І 455; Младенов 129, 155);
запропоновано (Ondruš Slovenská reč 39, 136–139) виведення від іє. *del-/dol- «рубати» (борг як зарубка);
вважається спорідненим з гот. dulgs, ірл. dliged «тс.», dligim «заслуговую» (іє. *dhlgh-);
остаточно не з’ясоване;
псл. *dьḷgъ «борг, обов’язок»;
необґрунтовані припущення про давнє запозичення з германських мов (Bern. І 244; Hirt РВгВ 23, 322) або з кельтської (Janko Slavia 9, 348);
р. м. долг, бр. доўг, др. дългъ, п. dług, ч. dluh, слц. dlh, вл. dołh, нл. dług, полаб. daug, болг. дълг, схв. дуг, слн. dólg, стсл. длъгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
довже́н
до́вжний
довжни́к
«боржник»
до́вжно
«повинно»
задов
«заборгувати»
задовжи́тися
«заборгуватися»
надовжи́ти
«набрати в борг»
удовжи́тися
«заборгувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| доўг | білоруська |
| дълг | болгарська |
| dołh | верхньолужицька |
| dulgs | готська |
| дългъ | давньоруська |
| *del-/dol- «рубати» (борг як зарубка) | індоєвропейська |
| dliged «тс.» | ірландська |
| долг | македонська |
| dług | нижньолужицька |
| daug | полабська |
| dług | польська |
| *d «борг, обов’язок» | праслов’янська |
| долг | російська |
| дуг | сербохорватська |
| dlh | словацька |
| dólg | словенська |
| длъгъ | старослов’янська |
| dluh | чеська |
| з | ? |
| до́вгий | ? |
| dligim «заслуговую» (іє. *dh$lgh-) | ? |
довгоми́на «домовина»
результат деетимологізації слова домови́на і зближення його частини з основою прикметника до́вгий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| домови́на | ? |
| до́вгий | ? |
довж «планка для закривання льотка вулика-дунлянки»
очевидно, споріднене з *dьḷgъ «довгий», укр. до́вгий (Фасмер І 525; ЭССЯ 5, 211–212; Bern. I 251–252);
зіставляється також з ч. dláha «шина (мед.); деревина, на яку набиваються дошки підлоги», п. dłożka «підлога», схв. [длага] (мед.) «шина», далі з ірл. dluigim «розколюю», dluge «щілина», дісл. talga «різання, обтісування», telgia «обтісувати, розрізати», свн. zelge «гілка» (Фасмер І 525; Machek ESJČ 121; Bern. I 207);
псл. *dьḷžь «довгаста дощечка» (термін пасічників та ін.);
р. должь «паз льотка у вулику», [долже́я] «тс.», до́лжик «поздовжня деревина в теслярстві», бр. [доўж] «дверцята у вулику», п. dłużec (dluźnica) «дощечка, якою закривається отвір у вулику», ч. dluž, слц. dłž, схв. дỳжалица, слн. dólž «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
до́вжик
«ложок»
(у будівництві)
довжико́вий
«ложковий»
одо́вж
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| доўж «дверцята у вулику» | білоруська |
| talga «різання, обтісування» | давньоісландська |
| dluigim «розколюю» | ірландська |
| dłożka «підлога» | польська |
| dłużec «дощечка, якою закривається отвір у вулику» (dluźnica) | польська |
| *d «довгаста дощечка» (термін пасічників та ін.) | праслов’янська |
| должь «паз льотка у вулику» | російська |
| длага «шина» (мед.) | сербохорватська |
| дỳжалица | сербохорватська |
| zelge «гілка» | середньоверхньнімецька |
| dłž | словацька |
| dólž «тс.» | словенська |
| до́вгий | українська |
| долже́я «тс.» | українська |
| до́лжик «поздовжня деревина в теслярстві» | українська |
| dláha «шина (мед.); деревина, на яку набиваються дошки підлоги» | чеська |
| dluž | чеська |
| *d «довгий» | ? |
| dluge «щілина» | ? |
| telgia «обтісувати, розрізати» | ? |
дугу́лька «полин, Artemisia pontica L.» (бот.)
неясне;
можливо, пов’язане з до́вгий (початково *довгу́лька);
назва могла виникнути у зв’язку з особливостями будови стебла рослини, що досягає 100 – 150 см висоти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до́вгий (початково *довгу́лька) | ? |
Ло́гвин
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
сгр. Λογγĩνος походить від лат. Longῑnus, пов’язаного з longus «довгий», спорідненим з двн. lang, гот. laggs, псл. *dьl̥gъ «тс.», укр. до́вгий;
р. Ло́ггин, Ло́нгин, Ло́гвин, бр. Ло́гвін, Ло́нгін, Ло́гін, др. Логгинъ, п. слц. Longin, ч. Longinus, болг. Логи́н, Лонги́н, м. Лонгин, схв. Лонгин, слн. Longin, стсл. Лонъгинъ, Логинъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Логгінъ
«смышляя глубо́ко або долгіи»
(1627)
Логи́н
Ло́нги́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ло́гвін | білоруська |
| Ло́нгін | білоруська |
| Ло́гін | білоруська |
| Логи́н | болгарська |
| Лонги́н | болгарська |
| laggs | готська |
| lang | давньоверхньонімецька |
| Логгинъ | давньоруська |
| Longῑnus | латинська |
| longus «довгий» | латинська |
| Лонгин | македонська |
| Longin | польська |
| *dьl̥gъ «тс.» | праслов’янська |
| Ло́ггин | російська |
| Ло́нгин | російська |
| Ло́гвин | російська |
| Лонгин | сербохорватська |
| Λογγĩνος | середньогрецька |
| Longin | словацька |
| Longin | словенська |
| Лонъгинъ | старослов’янська |
| Логинъ | старослов’янська |
| Логинъ | старослов’янська |
| до́вгий | українська |
| Longinus | чеська |
шезло́нг «легке розсувне крісло»
запозичення з французької мови;
фр. chaise longue «шезлонг», (букв.) «довгий стілець» складається з іменника chaise «стілець» від [chaire] «крісло, кафедра», що продовжує лат. cathеdra «крісло» з гр. ϰαϑέδρα «кафедра», і прикметника longue «довгий» від лат. longus «тс.», спорідненого з гот. laggs, н. lang «тс.», що зіставляються з псл. *dьl̥gъ(jь), укр. до́вгий;
р. болг. шезло́нг, бр. шэзло́нг, п. szezlong, ч. chaise longue, šezlong, слц. (розм.) šezlón, схв. шезлонг;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэзло́нг | білоруська |
| шезло́нг | болгарська |
| laggs | готська |
| ϰαϑέδρα «кафедра» | грецька |
| cathеdra «крісло» | латинська |
| longus «тс.» | латинська |
| lang «тс.» | німецька |
| szezlong | польська |
| *d<SUP>ь</SUP>l̥gъ(jь) | праслов’янська |
| шезло́нг | російська |
| шезлонг | сербохорватська |
| šezlón (розм.) | словацька |
| до́вгий | українська |
| chaise longue «шезлонг» | французька |
| chaire «крісло, кафедра» | французька |
| longue «довгий» | французька |
| chaise longue | чеська |
| šezlong | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України