ДОВБАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

довба́ти «колупаючи, робити отвір, заглиблення; зубрити»

псл. *dьḷb-ati «довбати», *dьḷb-ti «довбти»;
той самий корінь з іншим ступенем вокалізму *dolbзасвідчений в укр. долобкува́ти, долото́, на́долоб, ч. dlabati, а в ступені *delbвідбитий в болг. длето́, схв. длијèто, слн. dléto;
споріднене з лит. délba «держак вил», лтс. dalba «жepдинa для розлякування риби», dalbs «тс.», dalbuôt «заганяти жердиною (рибу до сітки)», dalbât «тс.», н. dölben «бити», дангл. delfan «копати; хоронити», двн. bi-telban «закопувати», свн. delben, telben «копати»;
іє. *dhelbh- «копати, видовбувати»;
р. долба́ть, долби́ть, бр. [даўба́ць], др. дълбати, п. dłubać, ч. dlubati, dloubati, слц. dlbať, вл. dołbać, нл. dłupaś, dłypaś, болг. дълбая, м. длаби, схв. дупсти, слн. dólbsti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́довбина
видо́вбувач
до́вба «рябий»
до́вбавка «тс.; той, хто довбає»
довба́к «дятел»
довбало «тс.; [дятел ВеБ, Мо]»
довба́ль
довба́льний
довба́льник
довба́льня «верстат для видовбування дірок»
до́вбаний
до́вба́нка «предмет, видовбаний із суцільного шматка дерева»
довбанки́ «солом’яні або плетені з осоки черевики на дерев’яній підошві»
до́вбанці «тс.»
до́вбар «майстер, що видовбує з дерева різні предмети»
довба́рство «видовбування з дерева різних предметів»
довба́тися «щось повільно робити, возитися»
довба́ч
довба́чка «зубочистка»
довбе́нька «мала довбня; інструмент вибійника; [барабанна паличка]»
довбе́ха «йолоп; довбня; калатало»
довбе́шка «тс.»
довби́ло «інструмент для довбання, зубило»
до́вбня «великий дерев’яний молот або велика палиця з потовщенням на кінці; йолоп»
довбня́к «йолоп»
довбня́р «молотобоєць»
до́вбом
довбти́ «тс.»
довбти́ся «тс.»
довбу́н «тс.»
до́ўбинька «ополонка»
на «причепливість»
на́довба «протитанкова перешкода, вкопана в землю»
на́довбень «тс,; [йолоп]»
подовба́к «дятел»
подовба́ч «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
даўба́ць білоруська
длето́ болгарська
дълбая болгарська
dołbać верхньолужицька
delfan «копати; хоронити» давньоанглійська
bi-telban «закопувати» давньоверхньонімецька
дълбати давньоруська
*dhelbh- «копати, видовбувати» індоєвропейська
dalba «жepдинa для розлякування риби» латиська
délba «держак вил» литовська
длаби македонська
dłupaś нижньолужицька
dłypaś нижньолужицька
dölben «бити» німецька
dłubać польська
*d «довбати» праслов’янська
долба́ть російська
длијèто сербохорватська
дупсти сербохорватська
delben середньоверхньнімецька
dlbať словацька
dléto словенська
dólbsti словенська
долобкува́ти українська
долби́ть українська
dlabati чеська
dlubati чеська
dloubati чеська
*d «довбти» ?
*dolbзасвідчений ?
долото́ ?
на́долоб ?
*delbвідбитий ?
dalbs «тс.» ?
dalbuôt «заганяти жердиною (рибу до сітки)» ?
dalbât «тс.» ?
telben «копати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України