ДОБРИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
до́брий
менш прийнятне припущення про те, що псл. dobrъ виникло внаслідок метатези з bodrъ «бадьорий», пов’язаного з дінд. bhadráḥ «зручний», гот. batiza «кращий», н. besser, англ. better «тс.» (Machek ESJČ 122; Holub–Lyer 137);
далі можлива спорідненість з двн. tapfar «хоробрий, сильний, міцний», нвн. tapfer «тс.», дісл. dapr «зашкарублий»;
зіставляється з лат. faber «ремісник, що працює над твердим матеріалом, зокрема коваль, тесля», вірм. darbin «коваль», з іншим суфіксом лит. dabnùs «гарний, граціозний»;
псл. dobrъ «відповідний, підходящий, корисний», утворене від doba «доба» (про розвиток значень див. Friedrich Por. jęz. 1937–1938, 105–108);
р. до́брый, бр. до́бры, др. добрыи, п. вл. нл. dobry, ч. слц. dobrý, полаб. dübrĕ «добре», döbre «тс.», болг. добъ́р, м. добар, схв. дȍбар, дȍбрū, слн. dóber, стсл. добръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́добрити
«добрити»
добре́га
«добра людина»
добре́зний
добре́нний
до́бренький
до́бриво
добри́ло
«тс.; все, що присмачує їжу»
добрина́
«хороша якість»
добри́ти
«задобрювати, хвалити; вносити добрива»
добри́тися
«піддобрюватися; (безос.) щастити»
добрі́ненький
добріни́ця
добрі́нкий
до́брість
добрі́ський
добрі́ти
добрі́тка
«святенник»
добрі́шати
добро́
добро́м
добростли́вий
доброта́
добротли́вий
добро́тний
добру́н
добря́га
добря́к
«тс.»
добря́чий
добря́щий
задо́бре
«дуже добре»
задобри́ти
здо́бриво
здо́бри́ти
здо́бритися
здобрі́лий
подобрі́лий
предо́брий
роздобрі́лий
роздобрі́ти
«розтовстіти»
роздобру́хатися
«роздобритися»
удо́брити
удо́брювальний
удо́брювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| better «тс.» | англійська |
| до́бры | білоруська |
| добъ́р | болгарська |
| dobry | верхньолужицька |
| darbin «коваль» | вірменська |
| batiza «кращий» | готська |
| tapfar «хоробрий, сильний, міцний» | давньоверхньонімецька |
| bhadráḥ «зручний» | давньоіндійська |
| dapr «зашкарублий» | давньоісландська |
| добрыи | давньоруська |
| faber «ремісник, що працює над твердим матеріалом, зокрема коваль, тесля» | латинська |
| dabnùs «гарний, граціозний» | литовська |
| добар | македонська |
| dobry | нижньолужицька |
| besser | німецька |
| tapfer «тс.» | нововерхньонімецька |
| dübrĕ «добре»«тс.» | полабська |
| döbre «добре»«тс.» | полабська |
| dobry | польська |
| dobrъ виникло внаслідок метатези з bodrъ «бадьорий» | праслов’янська |
| dobrъ «відповідний, підходящий, корисний» | праслов’янська |
| до́брый | російська |
| дȍбар | сербохорватська |
| dobrý | словацька |
| dóber | словенська |
| добръ | старослов’янська |
| дȍбрū | українська |
| dobrý | чеська |
| doba «доба» (про розвиток значень див. Friedrich Por. jęz. 1937--1938, 105--108) | ? |
дебе́лий «здоровий, міцний, товстий»
псл. debelъ, – споріднене з прус. debīkan «великий», двн. tapfar «важкий», дісл. dapr «тс.»;
іє. *dheb- «товстий»;
далі пов’язується з до́блесть, доба́, до́брий (Шанский ЭСРЯ І 5, 33; Горяев 83; ЭССЯ 4, 201–203; Mikl. EW 40);
сумнівне зближення (Кобилянський 3б. наук. праць І 78) з тур. (‹ар.) debdebili «пишний, урочистий»;
р. дебе́лый, бр. дзябёлы, др. дебелый «товстий, грубий», болг. дебе́л, м. дебел, схв. дèбео, слн. dêbel, стсл. дебелъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дебела́стий
дебеле́зний
«дуже сильний»
дебеле́нний
«великий, масивний»
де́белень
«міцна людина, здоров’як»
дебелина́
«товщина»
дебели́ти
«робити дебелим»
дебе́лість
дебелі́ти
«ставати дебелим; поважніти; робитися твердим, черствим; пильно дивитися; дубіти, ціпеніти»
дебелі́шати
«ставати більш дебелим»
дебелува́стий
дебелува́тий
дебелькува́тий
дебе́льшати
«товстіти»
дебеля́ка
«товста людина»
задебелі́ти
«задубіти, затвердіти»
здебе́ла
«товсто; щільно, міцно»
одебелі́ти
«остовпіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзябёлы | білоруська |
| дебе́л | болгарська |
| tapfar «важкий» | давньоверхньонімецька |
| dapr «тс.» | давньоісландська |
| дебелый «товстий, грубий» | давньоруська |
| *dheb- «товстий» | індоєвропейська |
| дебел | македонська |
| debelъ | праслов’янська |
| debīkan «великий» | прусська |
| дебе́лый | російська |
| дèбео | сербохорватська |
| dêbel | словенська |
| дебелъ | старослов’янська |
| debdebili «пишний, урочистий» (‹ар.) | турецька |
| до́блесть | ? |
| доба́ | ? |
| до́брий | ? |
до́блесть
запозичено у давньоруську мову з старослов’янської;
стсл. доблесть пов’язане з добль «доблесний, благородний, сильний», що походить від псл. doba «щось стосовне, властиве», до якого зводиться також псл. dobrъ, укр. до́брий;
р. др. до́блесть, бр. до́блесць, болг. м. до́блест, слн. [dóbelj (doblji)] «здатний, придатний», [dobljȇst] «здатність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
до́блесний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до́блесць | білоруська |
| до́блест | болгарська |
| до́блесть | давньоруська |
| до́блест | македонська |
| doba «щось стосовне, властиве» | праслов’янська |
| dobrъ | праслов’янська |
| до́блесть | російська |
| dóbelj «здатний, придатний» (doblji)] | словенська |
| доблесть пов'язане з добль «доблесний, благородний, сильний» | старослов’янська |
| до́брий | українська |
| dobljȇst «здатність» | українська |
добру́ха «лихоманка»
утворене від до́брий як евфемістична назва хвороби, пор. р. кума́, тётка, сосе́дка «тс.»;
р. [добру́ха, добра́ва] «тс.», болг. [до́бра] «хвороба»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до́бра «хвороба» | болгарська |
| кума́ | російська |
| добру́ха | російська |
| добра́ва «тс.» | українська |
| до́брий | ? |
| кума́ | ? |
| тётка | ? |
| сосе́дка «тс.» | ? |
фа́брика
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Fabrík, фр. fabrique, іт. fabbrica «будівництво, завод, фабрика» зводяться до лат. fabrica «майстерня; мистецтво; ремесло», похідного від faber (род. в. fabrī) «майстер, робітник, ремісник, коваль», спорідненого з вірм. darbin «коваль», лит. dabìnti «прикрашати», псл. dobrъ, укр. до́брий;
р. болг. м. схв. фа́брика, бр. фа́брыка, п. fabryka, ч. слц. вл. нл. fabrika, слн. fábrika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фабрика́нт
фабрика́нтиха
фабрика́нтка
фабрика́т
фабрика́тор
фабрика́ція
фабрикува́ти
«виготовляти фабричним способом; підробляти; [бути на фабриці Шейк]»
фабри́цький
фабри́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фа́брыка | білоруська |
| фа́брика | болгарська |
| fabrika | верхньолужицька |
| darbin «коваль» | вірменська |
| fabbrica «будівництво, завод, фабрика» | італійська |
| fabrica «майстерня; мистецтво; ремесло» | латинська |
| fabrī «майстер, робітник, ремісник, коваль» | латинська |
| dabìnti «прикрашати» | литовська |
| фа́брика | македонська |
| fabrika | нижньолужицька |
| Fabrík | німецька |
| fabryka | польська |
| dobrъ | праслов’янська |
| фа́брика | російська |
| фа́брика | сербохорватська |
| fabrika | словацька |
| fábrika | словенська |
| до́брий | українська |
| fabrique | французька |
| fabrika | чеська |
удоба́рити «зрозуміти»
неясне;
можливо, пов’язане з до́брий;
р. [удоба́рить] (кого або кому) «подарувати, розщедритися; задовольнити, облагодіяти», [удоба́ривать] «тс.», [удоба́риваться] «хазяйнувати вдома, управлятися» Даль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
удоба́ритися
«мати звичку; ввести в звичку»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| удоба́рить «подарувати, розщедритися; задовольнити, облагодіяти» (кого або кому) | російська |
| удоба́ривать «тс.» | російська |
| удоба́риваться «хазяйнувати вдома, управлятися» | російська |
| до́брий | українська |
добрі «ледве, мало (не)» (напр.: Добрі мене собаки не з’їли)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. dobrze, як і слц. dobre «тс.; добре», набуло значення «ледве», мабуть, внаслідок еліпсації виразів типу dobrze, że niє...(букв. «добре, що не...»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dobrze | польська |
| dobre «тс.; добре» | словацька |
| значення «ледве» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України