ДЛЯТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ві́для «біля»

очевидно, утворене на основі виразу *ѵъ dьlě (ѵъ dьli) букв. «у довжині (на протязі)»;
іменник *dьlja того ж кореня, що й для́тися «баритися», до́вгий, р. длина́, можливо, також для;
укр. [ві́для] замість ст. водлѣ пояснюється впливом прийменника від;
р. [во́дли, во́длив], бр. во́дле, во́длі, п. wedle, wedla, ч. vedle, ст. vedlé, слц. vedl’a «тс.», схв. вàдље «негайно», слн. vàdlje, vedle «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

водле
водли (XVI--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́дле білоруська
wedle польська
wedla польська
длина́ російська
во́дли російська
вàдље «негайно» сербохорватська
vedl'a «тс.» словацька
vàdlje «тс.» словенська
vedle «тс.» словенська
ві́для українська
во́длив українська
во́длі українська
vedle чеська
*ѵъ (ѵъ dьli) ?
*dьlja ?
для́тися «баритися» ?
до́вгий ?
для ?
водлѣ пояснюється впливом прийменника від ?
vedlé ?

ві́зля «біля»

форма ві́зля замість возлі пояснюється впливом прийменників бі́ля́, для;
очевидно, давніше *vъzdьlě, в якому ѵъzє префіксом, а dъlě – тією самою основою, що і в словах для́тися, до́вгий, р. длина́;
р. во́зле, во́зли, [зля, зли];
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́злі
во́злі «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
длина́ російська
во́зле російська
во́зли українська
зля українська
зли українська
ві́зля ?
возлі ?
бі́ля́ ?
для ?
*vъzdьlě ?
для́тися ?
до́вгий ?

для́ти «затягувати; не поспішати»

псл. dьliti, похідне від *dьlь «довжина», пов’язаного з *dьḷgъ, укр. до́вгий, *dьlina, р. длина́;
р. заст. длить «дляти», п. prodlić «продовжити», ч. dlíti «затягувати, продовжувати», ст. dleti, вл. dlić, схв. ст. dlȉti «тс.», стсл. продьлити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

для́вий «повільний»
для́тися «баритися»
для́ятися «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dlić верхньолужицька
prodlić «продовжити» польська
dьliti праслов’янська
длить «дляти» російська
dlȉti «тс.» сербохорватська
продьлити старослов’янська
до́вгий українська
dlíti «затягувати, продовжувати» чеська
*dьlь «довжина» ?
*d ?
*dьlina ?
длина́ ?
длить «дляти» ?
dleti ?
dlȉti «тс.» ?

дя́длитися «поволі збиратися, зволікати, порпатися»

очевидно, результат афективної видозміни форми [для́тися] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
для́тися «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України