ДЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
для
виводиться від колишнього іменника dьlja «довжина» (п. ст. ч. ст. dla), пов’язаного з р. длить, длина́, укр. до́вгий, причому як паралель до семантичного розвитку наводиться лат. propter «внаслідок, через», у якому причинне значення розвинулося з просторового (Преобр. І 185–186; Sławski 1 146–147; Brückner 89; Holub–Kop. 98; ЭССЯ 4, 234–235; ESSJ Sl. gr. I 58–59; Bern. l 252–253; Mikl. EW 55);
розглядається як варіант [ді́ля́] (др. дѣля) «для», скорочення якого відбулось у ненаголошеній позиції (Лозбэ ЭИРЯ 6, 75–89; Фасмер I 517; Соболевский Лекции 99; Горяев 92);
загальноприйнятої етимології не має;
є спроба розрізнити за походженням ч. dle в причинному значенні (з псл. *dělja, спорідненого з псл. dělo) та в просторовому (з псл. *dьlja – Machek ESJČ 120);
припускається і взаємовплив рефлексів псл. *dьlja та псл. *dělja (Sławski І 147);
р. для, [дле, дли], бр. для, п. dla, dle, ч. слн. dle, слц. dl′a, вл. нл. dla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глі
гля
дле
длі
за́длі
за́для
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| для | білоруська |
| dla | верхньолужицька |
| propter «внаслідок, через» | латинська |
| dla | нижньолужицька |
| dla | польська |
| dle | польська |
| *dьlja | праслов’янська |
| *dělja | праслов’янська |
| длить | російська |
| для | російська |
| dl′a | словацька |
| dle | словенська |
| до́вгий | українська |
| дле | українська |
| дли | українська |
| dle (з псл. *dělja, спорідненого з псл. dělo)(з псл. *dьlja -- Machek ESJČ 120) | чеська |
| dle | чеська |
| dьlja «довжина» (п. ст. ч. ст. dla) | ? |
| длина́ | ? |
| ді́ля́ «для» (др. дѣля) | ? |
бі́ля́
результат видозміни давньоруського складного прийменника подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле), утвореного з прийменника по і іменника *дьля (*dьlja) «довжина», через незасвідчену стадію *підля, *підлі з наступним випадінням д перед л;
заміна початкового п на б, на думку Потебні, звичайна для української мови (РФВ 1880 IV 163), могла відбутись під впливом синонімічного прийменника бли́зько;
кінцеве -я викликане, очевидно, східнослов’янською тенденцією до заміни кінцевого Ѣ, ’е в частині випадків більш відкритим голосним ’а (я);
пор. відкіля (‹отъколѣ), після (‹послѣ) і ін;
спроба виведення від *оbъ-dьlě (Трубачев Этимология 1965, 383) не узгоджується з характером голосного і в бі́ля;
р. по́дле, бр. заст. подлѣ, др. подълѣ, п. podle, ст. pole, ч. podle, ст. podli, вл. нл. podla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
би́ля
бля
для
ля
пиля
пілі
пі́ля
побіля́
полі
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| подлѣ | білоруська |
| podla «тс.» | верхньолужицька |
| подълѣ | давньоруська |
| podla «тс.» | нижньолужицька |
| podle | польська |
| по́дле | російська |
| podle | чеська |
| подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле) | ? |
| по і іменника *дьля «довжина» (*dьlja) | ? |
| підля | ? |
| підлі | ? |
| бли́зько | ? |
| відкіля (‹отъколѣ) | ? |
| після (‹послѣ) | ? |
| бі́ля | ? |
| подлѣ | ? |
| pole | ? |
| podli | ? |
бля «біля; для»
результат редукції прийменника біля́ (у минулому з кінцевим наголосом), характерної для різних службових слів;
значення «для» з’явилося внаслідок змішування з фонетично близьким прийменником для;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| біля́ (у минулому з кінцевим наголосом) | ? |
| для | ? |
великоро́с
назви виникли в канцелярії константинопольського патріарха у XIV ст. для розрізнення православних українських і московських земель;
складне слово, утворене з компонентів вели́кий і Росі́я, як калька гр. Μεγάλη Ƥωσσία «велика Росія» (Московська держава), на відміну від Μικρά Ƥωσσία «мала Росія» (Україна);
р. великору́с, великоро́сс, бр. велікару́с, п. Wielkorus, ч. Velkorus, слц. Vel’korus, болг. великору́син, слн. Velikorus;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Великоросія
великору́с
великору́ський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| велікару́с | білоруська |
| великору́син | болгарська |
| Μεγάλη Ƥωσσία «велика Росія» | грецька |
| Wielkorus | польська |
| великору́с | російська |
| Vel'korus | словацька |
| Velikorus | словенська |
| великоро́сс | українська |
| Velkorus | чеська |
| для | ? |
| вели́кий | ? |
| Росі́я | ? |
| Ƥωσσία «мала Росія» | ? |
ві́для «біля»
очевидно, утворене на основі виразу *ѵъ dьlě (ѵъ dьli) букв. «у довжині (на протязі)»;
іменник *dьlja того ж кореня, що й для́тися «баритися», до́вгий, р. длина́, можливо, також для;
укр. [ві́для] замість ст. водлѣ пояснюється впливом прийменника від;
р. [во́дли, во́длив], бр. во́дле, во́длі, п. wedle, wedla, ч. vedle, ст. vedlé, слц. vedl’a «тс.», схв. вàдље «негайно», слн. vàdlje, vedle «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
водле
водли
(XVI--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́дле | білоруська |
| wedle | польська |
| wedla | польська |
| длина́ | російська |
| во́дли | російська |
| вàдље «негайно» | сербохорватська |
| vedl'a «тс.» | словацька |
| vàdlje «тс.» | словенська |
| vedle «тс.» | словенська |
| ві́для | українська |
| во́длив | українська |
| во́длі | українська |
| vedle | чеська |
| *ѵъ (ѵъ dьli) | ? |
| *dьlja | ? |
| для́тися «баритися» | ? |
| до́вгий | ? |
| для | ? |
| водлѣ пояснюється впливом прийменника від | ? |
| vedlé | ? |
ві́зля «біля»
форма ві́зля замість возлі пояснюється впливом прийменників бі́ля́, для;
очевидно, давніше *vъzdьlě, в якому ѵъzє префіксом, а dъlě – тією самою основою, що і в словах для́тися, до́вгий, р. длина́;
р. во́зле, во́зли, [зля, зли];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́злі
во́злі
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| длина́ | російська |
| во́зле | російська |
| во́зли | українська |
| зля | українська |
| зли | українська |
| ві́зля | ? |
| возлі | ? |
| бі́ля́ | ? |
| для | ? |
| *vъzdьlě | ? |
| для́тися | ? |
| до́вгий | ? |
до́вгий
псл.*dьḷgъ «довгий»;
споріднене з лит. ìlgas, лтс. ilgs, дінд. dīrgháḥ, ав. dareүoc-, хет. daluga-, гр. δολιχός «тс.», лат. indulgeo «бути милостивим» і далі, можливо, з лат. longus, гот. laggs «довгий», нвн. lang, англ. long «тс.» (з *dlongos «тс.», див. Specht 126);
іє. *digh- «довгий»;
цей же самий корінь виступає в укр. для́ти і, можливо, для;
р. до́лгий, бр. до́ўгі, др. дългыи, п. długi, ч. dlouhý, слц. dlhý, вл. dołhi, нл. dołgi, полаб. dauďĕ, болг. дъ́лъг, схв. дуг, слн. dólg, стсл. длъгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взподо́вж
ви́довжений
ви́довжити
видо́вжувати
впродо́вж
довга́вий
довгале́цкий
довга́ль
«ковальський молоток з довгим гострим дзьобом; висока худа людина»
довгана́стий
довга́нь
«тс.»
довганя
«веретільниця, змія мідянка, Anguіs fragilis; ящірка»
(зоол.)
довга́стий
довгасті́нки
«довгасті сливи»
довга́ч
«висока людина»
довге́ла
довгеле́зний
довгеле́цький
довгелю́чий
довге́ля
«тс.»
довгене́зний
довге́нний
довге́нький
довгиле́нний
до́вгісний
довго́вастий
довго́ватий
довгови́стий
довгоня́стий
довгота́
довго́тний
довгува́тий
довгуне́ць
«сорт льону»
довж
«довжина»
(у виразі у всю довж)
до́вжа
«довгота»
до́вжанка
«поздовжня оранка; високий глечик для молока»
довжа́нчик
«високий глечик»
довжа́стий
довжевінь
«довжина»
довже́зний
довжеле́зний
довжене́зний
довже́нний
довже́нь
довжина́
довжинико́м
довжи́ня
довжи́ти
довжі́нь
довжня́
«тс.»
довзі́зний
до́вшати
задо́вгий
задо́вго
здовж
здо́вжений
здо́вжувальний
здо́вжувач
навздо́вж
на́до́вго
надовжниця
«кілька плотів лісу, з’єднаних один за одним»
наздо́вж
невдо́взі
невза́довзі
неодо́вго
неодо́взі
неподо́взі
подовга́стий
по́довгий
подо́вгу
подовгува́тий
подо́вж
подовжа́стий
подо́вжити
подо́вжний
подо́вжній
подо́вжувальний
подо́вш
подо́вшити
поздо́вжній
предо́вгий
придо́вжити
«пройти ралом уздовж засіяного поля»
(заст.)
продовга́нитися
«забаритися»
продовга́стий
продовгува́тий
продовжа́тель
продо́вжений
продовження
продовжка
продо́вжний
продовжувати
продо́вжувач
удо́вж
удо́вжінь
удо́вжки
удо́вжувати
удо́вш
удо́вшки
уза́довзі
уздо́вж
уподо́вж
упродо́вж
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dareүoc- | авестійська |
| long «тс.» (з *dlongos «тс.», див. Specht 126) | англійська |
| до́ўгі | білоруська |
| дъ́лъг | болгарська |
| dołhi | верхньолужицька |
| laggs «довгий» | готська |
| δολιχός «тс.» | грецька |
| dīrgháḥ | давньоіндійська |
| дългыи | давньоруська |
| *digh- «довгий» | індоєвропейська |
| indulgeo «бути милостивим» | латинська |
| longus | латинська |
| ilgs | латиська |
| ìlgas | литовська |
| dołgi | нижньолужицька |
| lang | нововерхньонімецька |
| dauďĕ | полабська |
| długi | польська |
| до́лгий | російська |
| дуг | сербохорватська |
| dlhý | словацька |
| dólg | словенська |
| длъгъ | старослов’янська |
| для́ти | українська |
| daluga- | хетська |
| dlouhý | чеська |
| псл.*d «довгий» | ? |
| для | ? |
за́для
результат злиття прийменників за і для;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| за | ? |
| для | ? |
лє «для»
очевидно, результат редукції для ([дле]) «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| для «тс.» ([дле]) | українська |
| дле | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України