ДЛИННЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ді́ля́ «для»
псл. dělja, очевидно, пов’язане з dělo як його відмінкова форма – орудн. одн. (Bern. I 195–196) або аблатив (Ильинский РФВ 64, 433);
розглядалося також як аблатив імені *dělь «частина» (Лозбэ ЭИРЯ 6, 75–89);
здебільшого вважається спорідненим з лит. del «для», ст. dela, deliai, лтс. dẽl «тс.», хоча балтійські форми можуть бути й запозиченими з слов’янських мов (Эндзелин ЛП І 82–83; Vaillant Gr. comp. II 2, 698);
сумнівний зв’язок з псл. *dьl-, звідки р. дли́нный (Mikl. EW 45);
зіставлялося безпосередньо з ділити (Горяев 92);
р. [де́ля, де́льма], бр. дзеля, др. дѣля, дѣльма, п. ст. dzielas, [dziele], нл. źěla, схв. ст. диљ, слн. -delj, стсл. дѣлѧ, дѣльмѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ді́льма
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дзеля | білоруська |
дѣля | давньоруська |
dẽl «тс.» | латиська |
del «для» | литовська |
źěla | нижньолужицька |
dzielas | польська |
dělja | праслов’янська |
*dьl- | праслов’янська |
дли́нный | російська |
де́ля | російська |
диљ | сербохорватська |
-delj | словенська |
дѣлѧ | старослов’янська |
де́льма | українська |
дѣльма | українська |
dziele | українська |
дѣльмѧ | українська |
*dělь «частина» | ? |
dela | ? |
deliai | ? |
ділити | ? |
dzielas | ? |
диљ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України