ДЛИННЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ді́ля́ «для»

псл. dělja, очевидно, пов’язане з dělo як його відмінкова форма – орудн. одн. (Bern. I 195–196) або аблатив (Ильинский РФВ 64, 433);
розглядалося також як аблатив імені *dělь «частина» (Лозбэ ЭИРЯ 6, 75–89);
здебільшого вважається спорідненим з лит. del «для», ст. dela, deliai, лтс. dẽl «тс.», хоча балтійські форми можуть бути й запозиченими з слов’янських мов (Эндзелин ЛП І 82–83; Vaillant Gr. comp. II 2, 698);
сумнівний зв’язок з псл. *dьl-, звідки р. дли́нный (Mikl. EW 45);
зіставлялося безпосередньо з ділити (Горяев 92);
р. [де́ля, де́льма], бр. дзеля, др. дѣля, дѣльма, п. ст. dzielas, [dziele], нл. źěla, схв. ст. диљ, слн. -delj, стсл. дѣлѧ, дѣльмѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ді́льма «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзеля білоруська
дѣля давньоруська
dẽl «тс.» латиська
del «для» литовська
źěla нижньолужицька
dzielas польська
dělja праслов’янська
*dьl- праслов’янська
дли́нный російська
де́ля російська
диљ сербохорватська
-delj словенська
дѣлѧ старослов’янська
де́льма українська
дѣльма українська
dziele українська
дѣльмѧ українська
*dělь «частина» ?
dela ?
deliai ?
ділити ?
dzielas ?
диљ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України