ДИСКУТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
диску́сія
запозичення з латинської мови;
лат. discussio «розхитування», пізніше «дослідження, розгляд» пов’язане з discutere «розбивати, руйнувати, спростовувати», пізніше «досліджувати, обговорювати», утвореним за допомогою префікса dis- від quatere «трясти; хитати; бити», спорідненого з лит. kuteti «струшувати», kutrùs «рухливий, жвавий», двн. scutten «трясти, хитати», нвн. schütteln «тс.», дангл. scūdan «прискорювати, поспішати» і, можливо, з стсл. скытати сѧ (іє. *(s)kut «трясти»);
р. диску́ссия, бр. дыску́сія, п. dyskusja, ч. diskuse, слц. diskusia, вл. diskusija, болг. диску́сия, м. дискуcuja, схв. дискỳсија, слн. diskusíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дискусійне
(присл., XVIII ст.)
дискусі́йний
дискутува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыску́сія | білоруська |
| диску́сия | болгарська |
| diskusija | верхньолужицька |
| scūdan «прискорювати, поспішати» | давньоанглійська |
| scutten «трясти, хитати» | давньоверхньонімецька |
| discussio «розхитування», пізніше «дослідження, розгляд» | латинська |
| kuteti «струшувати» | литовська |
| дискуcuja | македонська |
| schütteln «тс.» | нововерхньонімецька |
| dyskusja | польська |
| дискỳсија | сербохорватська |
| diskusia | словацька |
| diskusíja | словенська |
| скытати сѧ «трясти» (іє. *(s)k$ut | старослов’янська |
| diskuse | чеська |
| discutere «розбивати, руйнувати, спростовувати», пізніше «досліджувати, обговорювати» | ? |
| quatere «трясти; хитати; бити» | ? |
| kutrùs «рухливий, жвавий» | ? |
| диску́ссия | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України