ДИНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ди́ня «Melo Adans (рослина і плід); [кормовий гарбуз, Cucurbita L. МСБГ]» (бот.)
менш переконливі спроби пов’язання з слат. tunna «бочка», нвн. Tonne «тс.» (Brückner 106) та з маньчжурським dygga(n) «кавун» (Sköld LG 45);
вважається праєвропейським (Маchek ESJČ 137; Holub–Lyer 145);
зіставляється також з псл. dy-mati, dǫti і реконструюється значення dynja «надутий овоч» (Mikl. EW 118; Bern. І 250; Преобр. І 206; Горяев 100; Holub–Kop. 112; БЕР І 393; Младенов 128);
щодо значення вказується на схожість розрізаних айви та дині (Knutsson ZfSlPh 4, 383 – 385; Sławski I 186187);
вважається запозиченням з грецької мови: гр. κυδώνια μαλα «яблуко з Кідонії, айва» (*kъdūnja › *gdūnja › *dūnja ›dynja);
остаточно не з’ясоване;
псл. dynja;
р. бр. ды́ня, др. дыня, п. dynia «гарбуз», ч. dýně «тс.», слц. dyňa «диня; кавун; [гарбуз]», вл. dynja «диня», болг. ди́ня «кавун», м. диња «диня», схв. дȕња, слн. dínja «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ди́нище
«місце, засіяне динями»
ди́нний
ди́нник
«грядка з динями; [гарбуз ВеНЗнІ»
динни́че
«диняче бадилля»
диньки́
«насіння з динь»
(мн.)
ди́ньовий
диня́ка
«велика диня»
диня́тко
«маленька диня»
ди́ня́чий
диня́чка
«плід дині»
динячо́к
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ды́ня | білоруська |
ди́ня «кавун» | болгарська |
dynja «диня» | верхньолужицька |
κυδώνια μαλα «яблуко з Кідонії, айва» (*kъdūnja › *gdūnja › *dūnja ›dynja) | грецька |
дыня | давньоруська |
диња «диня» | македонська |
Tonne «тс.» | нововерхньонімецька |
dynia «гарбуз» | польська |
dy-mati | праслов’янська |
dynja | праслов’янська |
ды́ня | російська |
дȕња | сербохорватська |
tunna «бочка» | середньолатинська |
dyňa «диня; кавун; [гарбуз]» | словацька |
dínja «тс.» | словенська |
dýně «тс.» | чеська |
dygga(n) «кавун» | ? |
dynja «надутий овоч» | ? |
да́на (рефрен у піснях)
менш імовірні припущення про зв’язок з лит. dainà «пісня» (Malinowski PF І 181) або про походження укр. да́на від імені богині води Дана (ВеЗн 14), наявність якої в міфології слов’ян не доведено;
зіставляється також з дінд. dhan-«дзвеніти, звучати» як здавна успадковане слово, з яким пов’ язується і молд. до́йна (вид пісні), рум. dóină «тс.» (Семчинський Мовозн. 1969/5, 63–67; Hasdeu Din istoria limbei romîne 1883, 11–32);
пояснюється як результат поєднання п. da (вигук у піснях; рідше – спол. «та»), спорідненого з укр. [да] «тс.», і вигуку п. [nа] «ну» (Sławski І 137);
не зовсім ясне;
п. dana (приспів), dajna, dyna, dyny, слц. danom «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
да́й
да́йна
дайна́кати
«наспівувати»
дана́кати
«співати дана»
да́ну
ди́ну
ді́на
ді́ні
ду́йна
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
dhan- «дзвеніти, звучати» | давньоіндійська |
dainà «пісня» | литовська |
до́йна (вид пісні) | молдавська |
da (вигук у піснях; рідше -- спол. «та») | польська |
nа «ну» | польська |
dana (приспів), dajna, dyna, dyny | польська |
dóină «тс.» | румунська |
danom «тс.» | словацька |
да́на | українська |
Дана | українська |
да «тс.» | українська |
диндира́ «вигук у грі в жмурки; гра в жмурки»
можливо, утворення з вигуків дин і дир;
неясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дин | ? |
дир | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України