ДИМКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ди́мка «цибуля, яку коптять Ж; сорт кущової цибулі, саджанка МСБГ»

може йтися й про не залежні від польського відповідника утворення від дим (див.);
вважається запозиченням із польської мови (Онышкевич Исслед. п. яз. 241);
п. dymka «цибуля, яку коптять»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дима́вка «цибуля, яку коптять»
диму́рка «тс.»
підди́мка «дрібна цибуля на насіння»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dymka «цибуля, яку коптять» польська

ди́мка «невеликі круглі сливи»

проте для українських слів не виключений зв’язок із ди́мати (за формою круглих, наче надутих плодів);
очевидно, походить від дим (пор. значення польського слова);
п. dymka «слива, прокопчена в димі», слц. [dybničky, dibničky] «сорт слив» (?);
Фонетичні та словотвірні варіанти

демнички «тс.»
димениці
ди́мна
димни́ця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dymka «слива, прокопчена в димі» польська
dybničky «сорт слив» (?) словацька
dibničky «сорт слив» (?) словацька
ди́мати (за формою круглих, наче надутих плодів) ?
дим (пор. значення польського слова) ?

дим

псл. dymъ;
відповідає лит. dumai «дим» (мн.), лтс. dũmi, прус. dumis «тс.», гр. ϑῡμός «дух; пристрасть», лат. fūmus «дим», дінд. dhūmáh, двн. toum «тс.»;
іє. *dhū-mo-s «дим», походить від *dheu-/dhou- «вирувати, нестися клубами», поширеного суфіксом *-mo-;
цей же корінь виступає також в укр. дух, душа́, ди́хати та ін;
р. бр. дым, др. дымъ, п. ч. слц. вл. нл. dym, полаб. daim, болг. м. дим, схв. дȕм, слн. dim, стсл. дымъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безди́мний
дима́р
дима́рня «коптильня»
дима́шка «димчаста ластівка, Hirundo rustica» (орн.)
дими́не́цъ «димар»
димині́ти «диміти, палати»
дими́стий
дими́ти
дими́тися
димі́вка «тс.»
димі́ти
димі́тися
ди́мка «серпанок»
димли́вий
ди́млянка «овочі, що після сушіння відгонять димом»
ди́мний
димни́к «димар»
димни́ця «тс.»
ди́мня «тс.; горно, кузня»
димова́тий
димови́й
димо́ви́ще
димува́ти
диму́чий
диму́щий
димча́стий
ди́мчатий
зади́млений
зади́млювати «вкривати кіптявою»
здимини́ти «пустити з димом»
зди́мі́ти
зди́мніти «зникнути, як дим»
здимува́ти «очиститися від диму»
зди́мчитися «тс.»
підди́мок «все копчене»
поди́мне «податок від диму (=хати)» (іст.)
поди́мний (іст.)
подимо́вщина
поди́мщина «тс.»
проди́млювати
продимля́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дым білоруська
дим болгарська
dym верхньолужицька
ϑῡμός «дух; пристрасть» грецька
toum «тс.» давньоверхньонімецька
dhūmáh давньоіндійська
дымъ давньоруська
fūmus «дим» латинська
dũmi латиська
dumai «дим» (мн.) литовська
дим македонська
dym нижньолужицька
daim полабська
dym польська
dymъ праслов’янська
dumis «тс.» прусська
дым російська
дȕм сербохорватська
dym словацька
dim словенська
дымъ старослов’янська
дух українська
dym чеська
*dhū-mo-s «дим» ?
*dheu-/dhou- «вирувати, нестися клубами» ?
*-mo- ?
душа́ ?
ди́хати ?

ди́ма «тонка прозора смугаста тканина»

на східнослов’янському ґрунті на основі фонетичної подібності зблизилося з дим;
тур. dimi «бумазея; візерунчаста тканина» походить від гр. δίμιτος, δίμιτον, що є складним словом, утвореним з основ δι- «дво-» і μίτος «нитка» неясного походження (до будови грецького слова пор. ще ἑζάμιτος «з шести ниток»);
запозичення з турецької мови;
р. дымка «шовковий креп», п. dyma «бавовняна тканина», dymka «довга спідниця» (ймовірно, з укр.), болг. [дими́я] «вид тканини; шаровари з цієї тканини», м. димии «шаровари (у мусульман)», схв. дùмиjе «тс.», димит «лляна або бавовняна тканина; візерунчаста тканина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дима́р «вибійник»
ди́мка «тканина; вибійчана смугаста спідниця; [нижня спідниця з грубої тканини Ж»
димка́р «тс.»
димко́вий
димо́вий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дими́я «вид тканини; шаровари з цієї тканини» болгарська
δίμιτος грецька
димии «шаровари (у мусульман)» македонська
dyma «бавовняна тканина»«довга спідниця» (ймовірно, з укр.) польська
dymka «бавовняна тканина»«довга спідниця» (ймовірно, з укр.) польська
дымка «шовковий креп» російська
дùмиjе «тс.» сербохорватська
dimi «бумазея; візерунчаста тканина» турецька
димит «лляна або бавовняна тканина; візерунчаста тканина» українська
дим ?
δίμιτον ?
δι- «дво-» ?
μίτος «нитка» ?

димня́нка «рутка, Fumaria officinalis L.» (бот.)

калька латинської назви Fūmāria, утвореної від fumus «дим»;
назва зумовлена сіруватим димчастим забарвленням або досить сильним неприємним запахом рослини;
р. дымя́нка «тс.», ч. dymnivka «ряст, Corydalis Medic.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дим'янка
димка «тс.»
димниця «тс.; маршанція, Marchantia polymorpha L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dymnivka «ряст, Corydalis Medic.» чеська
fumus «дим» ?
дымя́нка «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України