ДИКО — ЕТИМОЛОГІЯ
де́ка «десять грамів»
запозичення з польської мови;
п. (розм.) deka, як і ч. слц. слн. deka, deko, схв. (розм.) дȅка «тс.», є результатом скорочення складного слова dekagram;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дико
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дȅка «тс.» (розм.) | сербохорватська |
| deka | словацька |
| deka | словенська |
| deka | чеська |
| deko | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України