ДЗЮРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
дзюр (вигук, що передає дзюрчання води)
північнослов’янське звуконаслідувальне утворення, паралельне до цю́рити;
р. журча́ть, бр. дзюрча́ць, журча́ць, п. ziurzyć «іти (про дощ)», ч. zurčet «дзюрчати» (з рос.), слц. džurdžať, dzurčať, вл. žurčeć «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джорґа́нити
«тс.»
джурі́ти
«текти струмком»
джурка́нити
джурча́ти
«текти з шумом»
джю́ркало
джюрка́нити
«лити; дудлити, багато пити»
джюрка́ч
дзюр
«джерело»
дзю́рити
«текти струмком»
дзюрка́ч
дзю́ркіт
«шум від протікання води»
дзю́ркнути
«политися струмком»
дзюрко́м
«струмком»
дзюркота́ти
дзюркоті́ти
«тс.»
дзюркотли́вий
дзюрко́тонька
«вода, що дзюрчить»
дзюро́к
«цівка; [струмок, що витікає з криниці по дерев’яному жолобу МСБГ]»
дзюрча́ти
«текти з шумом»
дзюрчли́вий
чюрка́ч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзюрча́ць | білоруська |
| žurčeć «тс.» | верхньолужицька |
| ziurzyć «іти (про дощ)» | польська |
| журча́ть | російська |
| džurdžať | словацька |
| dzurčať | словацька |
| журча́ць | українська |
| zurčet «дзюрчати» (з рос.) | чеська |
| цю́рити | ? |
цю́ри́ти «дзюрити, текти, струмувати, вирувати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до дзю́рити;
бр. цурча́ць «дзюрчати», п. ciurkać, ciurczeć, слц. curkat’ «тс.», ч. courek «тонкий струмінь», болг. цъ́ркам, схв. цу́рити «текти», слн. curljáti «дзюрити», curek «струмінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цюрі́ти
цю́рко́м
«струменем»
цюркота́ти
цюркоті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цурча́ць «дзюрчати» | білоруська |
| цъ́ркам | болгарська |
| ciurkać | польська |
| ciurczeć | польська |
| цу́рити «текти» | сербохорватська |
| curkat' «тс.» | словацька |
| curljáti «дзюрити»«струмінь» | словенська |
| curek «дзюрити»«струмінь» | словенська |
| courek «тонкий струмінь» | чеська |
| дзю́рити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України