ДЖЕРЕЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

дже́ре́ло́

псл. *žerdlo, *žьṛdlo «горло», пізніше «отвір», потім частково у східних та західних слов’ян «отвір, з якого б’є вода»;
утворене від *žerti, *žьrati і пов’язане чергуванням голосни з псл.ьṛdlo, укр. го́рло;
споріднене з лит. gerkle «горло», gérklos (анат.) «глотка»;
до джж пор. ще [джа́воронок, джук] (Потебня К ист. зв. 13);
р. [жерело́] «отвір; паща», жерло́ «тс.», бр. жарало́ «отвір; шийка великої посудини для вина; жерло», др. жерело «отвір; горло», п. źródło «джерело», ч. zřídlo, слц. žriedlo, вл. zórło, нл. žrědło «тс.», болг. жрело́, ждрело́ «ущелина, вузький прохід», схв. ждрéло «тс.; глотка», ждṕло «тс.», слн. žrêlo «паща; безодня; кратер»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

джерела́стий «з великим отвором»
джерела́тий «тс.»
джерели́стий
джере́льний
джереля́ний
джереля́стий «багатий на джерела»
джерля́нка «вид жаби, Bombinator igneus» (зоол.)
джорели́стий
джорели́тися «бити джерелом, струменіти»
джорело́
джура́льце́ «струмочок, цівка»
жерела́тий
жерели́нець «вапнистий туф» (мін.)
жере́ло́
жере́льний
жереля́нка (іхт.)
жереля́стий
жерли́стий
жерло́
прижере́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жарало́ «отвір; шийка великої посудини для вина; жерло» білоруська
жрело́ болгарська
zórło верхньолужицька
жерело «отвір; горло» давньоруська
gerkle «горло» литовська
žrědło «тс.» нижньолужицька
źródło «джерело» польська
*žerdlo праслов’янська
праслов’янська
жерело́ «отвір; паща» російська
ждрéло «тс.; глотка» сербохорватська
žriedlo словацька
žrêlo «паща; безодня; кратер» словенська
го́рло українська
жерло́ «тс.» українська
ждрело́ «ущелина, вузький прохід» українська
ждṕло «тс.» українська
zřídlo чеська
«горло» ?
пізніше «отвір» ?
слов'ян «отвір, з якого б’є вода» ?
*žerti ?
*žьrati ?
джа́воронок ?
джук ?

жорілка «кільце із сплетеної лози, що править за нашийник для телят, а також за зав’язку на воротах»

очевидно, виникло з первісного *ожорі́лка (пор. горо́догород тощо);
пов’язане з др. жерело «горло, гирло» (пор. також р. [жере́ло] «горло, паща»), від якого утворено й укр. дже́ре́ло́, [жере́ло́];
р. [жерëлок] «нашийник для телят; намисто», [ожере́лок] «тс.», ожере́лье «намисто; (ст.) комір»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жерело «горло, гирло» (пор. також р. [жере́ло] «горло, паща») давньоруська
жере́ло́ російська
жерëлок «нашийник для телят; намисто» російська
ожере́лок «тс.» російська
ожере́лье «намисто; (ст.) комір» російська
*ожорі́лка (пор. горо́догород тощо) українська
горо́д українська
огород українська
дже́ре́ло́ українська
жере́ло́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України