ДЖВЯКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
джвя́кати «сильно вдаряти»
експресивне утворення звуконаслідувального характеру, аналогічне до цви́гати (цви́гнути) «хльостати» і под;
р. [жва́кать] «бити», [жва́кнуться] «впасти», схв. џвȍкнути «стукнути, ударити», чва́кати «хльостати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джвя́кнутися
«сильно впасти»
дзвя́кнутися
жва́кнути
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жва́кать «бити» | російська |
џвȍкнути «стукнути, ударити» | сербохорватська |
жва́кнуться «впасти» | українська |
чва́кати «хльостати» | українська |
жва́ка́ти «чавкати; жувати»
псл. *žьvakati, *žьvękati, похідні від žьvati «жувати»;
р. [жва́кать, жвя́кать], бр. жвя́каць, п. żwacz «жуйна тварина; рубець (частина шлунка жуйних тварин)», ч. žvýkati, слц. žviakať, вл. žwjenkać, болг. жва́кам, м. жвака, схв. жва́кати, слн. žvekati, žvéčiti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джва́кати
джвя́кати
жва́ка
«жуйка»
жвако́та
жвакува́ти
жваку́н
жва́хтати
жва́чка
«згар із люльки»
жвикани́на
жвя́ка
«тс.»
жвя́кати
жня́кати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жвя́каць | білоруська |
жва́кам | болгарська |
žwjenkać | верхньолужицька |
жвака | македонська |
żwacz «жуйна тварина; рубець (частина шлунка жуйних тварин)» | польська |
*žьvakati | праслов’янська |
*žьvękati | праслов’янська |
žьvati «жувати» | праслов’янська |
жва́кать | російська |
жвя́кать | російська |
жва́кати | сербохорватська |
žviakať | словацька |
žvekati | словенська |
žvéčiti | словенська |
žvýkati | чеська |
чва́кати «плямкати; хлюпати»
припускається зв’язок з р. [ча́кать] «стукати», ч. čakat «бризкати»;
можливо, також результат метатези у слові ча́вкати;
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до джвя́кати;
р. чва́кать, бр. чвя́каць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чвакоті́ти
чвя́кати
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чвя́каць «тс.» | білоруська |
ча́кать «стукати» | російська |
чва́кать | російська |
čakat «бризкати» | чеська |
ча́вкати | ? |
джвя́кати | ? |
цьва́пкати «плямкати» (про свиню)
звуконаслідувальне утворення, подібне до чва́кати, цвя́кати, джвя́кати;
до словотвору пор. також ця́пкати, чала́пкати тощо;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чва́кати | ? |
цвя́кати | ? |
джвя́кати | ? |
також | ? |
чала́пкати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України