ДЕСЯТКАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
деся́тий
псл. *desętъ «десятий» продовжує іє. *deḱṃtos «тс.», утворене за допомогою прикметникового суфікса *-to- від deḱṃ- «десятка» (пор. лат. decimus «десятий», ав. dasəma-, дінд. daśamá- «тс»);
з того ж іє. *deḱṃtos походять лит. dešimtas, лтс. desmitais, прус. dessīmts, гот. taíhunda, гр. δέκατος, тох. Α śkänt, тох. Б śkante;
р. деся́тый, бр. дзеся́ты, др. десятыи, п. dziesiąty, ч. desátý, слц. desiaty, вл. dźesaty, нл. źasety, полаб. deśǫtĕ, болг. десе́ти, м. десетти, схв. дèсēтӣ, слн. desêti, стсл. десѧтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
десітори́ти
«говорити десять разів те саме»
десятери́к
десятерико́вий
десятери́ти
десятери́цею
десятери́ця
десятери́чний
десяте́рни́й
десятерня́
де́сятеро
десяти́на
десяти́нець
«селянин, що обробляв землю за десяту частину врожаю»
(іст.)
десяти́нний
десяти́нський
десяти́нщик
«тс.»
десятирня́
«десять гончарних виробів»
десяти́чний
деся́тка
десятко́вий
десяткува́ти
деся́тний
деся́тник
десятникі́вна
«дочка десятника»
десятникува́ти
«бути десятником»
деся́тництво
«територіальний підрозділ, яким управляв десятник»
(заст.)
деся́тницький
деся́тничка
«дружина десятника»
деся́тничок
«монета в 10 коп.»
(заст.)
деся́ток
десятуха
«десята п’ятниця після великодня»
десятча́ний
деся́цький
удеся́те
удесятери́ти
уде́сятеро
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dasəma- | авестійська |
| дзеся́ты | білоруська |
| десе́ти | болгарська |
| dźesaty | верхньолужицька |
| taíhunda | готська |
| δέκατος | грецька |
| десятыи | давньоруська |
| *deḱṃtos «тс.» | індоєвропейська |
| *deḱṃtos | індоєвропейська |
| desmitais | латиська |
| dešimtas | литовська |
| десетти | македонська |
| źasety | нижньолужицька |
| deśǫtĕ | полабська |
| dziesiąty | польська |
| *desętъ «десятий» | праслов’янська |
| dessīmts | прусська |
| деся́тый | російська |
| дèсēтӣ | сербохорватська |
| desiaty | словацька |
| desêti | словенська |
| десѧтъ | старослов’янська |
| desátý | чеська |
| deḱṃ- «десятка» (пор. лат. decimus «десятий», ав. dasəma-, дінд. daśamá- «тс») | ? |
| Α | ? |
| Б | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України