ДЕПО — ЕТИМОЛОГІЯ
депо́
запозичено через посередництво російської мови з французької;
фр. dépôt «склад, депо» (ст. depost) походить від лат. dēpositum «річ, віддана на зберігання», пов’язаного з dēpōnere «складати, залишати», що є префіксальним утворенням від pōnere «класти»;
р. болг. м. депо́, бр. дэпо́, п. слц. depo «склад, дпо», ч. depo, depot «тс.», вл. depot, схв. дèпō, слн. depó;
Фонетичні та словотвірні варіанти
депо́вець
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дэпо́ | білоруська |
депо́ | болгарська |
depot | верхньолужицька |
dēpositum «річ, віддана на зберігання» | латинська |
депо́ | македонська |
depo «склад, дпо» | польська |
депо́ | російська |
дèпō | сербохорватська |
depo «склад, дпо» | словацька |
depó | словенська |
dépôt «склад, депо» (ст. depost) | французька |
depo «тс.» | чеська |
depot «тс.» | чеська |
dēpōnere «складати, залишати» | ? |
pōnere «класти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України