ДЕМОНСТРАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ

демонстра́ція

запозичення з латинської мови;
лат. dēmonstrātio «показування» пов’язане з dēmonstrāre «показувати», утвореним з допомогою префікса dē- від monstrāre «тс.», яке через mōnstrum «знак, призвістка» пов’язується з monēo (‹*monéjō) «нагадую, попереджаю», що є формою каузатива до memini (‹*mémonai) «пам’ятаю», спорідненого з гр. μέμονα «прагну, пригадую» з неповною редуплікацією кореня *men- «думати», засвідченого також у лат. mens «розум, мислення», псл. раmętь, укр. па́м՝ять;
р. болг. демонстра́ция, бр. дэманстра́цыя, п. demonstracja, ч. demonstrace, слц. demonstrácia, вл. нл. demonstracija, м. схв. демонстрациjа, слн. demonstrácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

демонстра́нт
демонстрати́вний
демонстра́тор
демонстрація «вияв, показ» (XVII ст.)
демонструва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дэманстра́цыя білоруська
демонстра́ция болгарська
demonstracija верхньолужицька
μέμονα «прагну, пригадую» грецька
dēmonstrātio «показування» латинська
mens «розум, мислення» латинська
демонстрациjа македонська
demonstracija нижньолужицька
demonstracja польська
раmętь праслов’янська
демонстра́ция російська
демонстрациjа сербохорватська
demonstrácia словацька
demonstrácija словенська
па́м՝ять українська
demonstrace чеська
dēmonstrāre «показувати» ?
monstrāre «тс.» ?
mōnstrum «знак, призвістка» ?
*men- «думати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України