ДЕЛЕГАТ — ЕТИМОЛОГІЯ

делега́т

запозичено з латинської мови, очевидно, через польське посередництво;
лат. dēlēgātus «посланець» є дієприкметником від dēlēgāre «відправляти, доручати», утвореного за допомогою префікса dē- від lēgāre «відправляти послом», спорідненого з lex (род. в. lēgis) «закон»;
р. болг. м. делега́т, бр. дэлега́т, п. вл. delegat, ч. слц. слн. delegát, нл. delegacija, схв. делèгāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

делега́ція
делегува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дэлега́т білоруська
делега́т болгарська
delegat верхньолужицька
dēlēgātus «посланець» латинська
делега́т македонська
delegacija нижньолужицька
delegat польська
делега́т російська
делèгāт сербохорватська
delegát словацька
delegát словенська
delegát чеська
dēlēgāre «відправляти, доручати» ?
lēgāre «відправляти послом» ?
lēgis «закон» ?

делега́ти «дошкуляти, допікати; наполягати»

запозичення з польської мови;
п. dolegać «докучати, робити комусь прикрість», [dolęgać], dolec «тс.» є префіксальним утворенням від legać «лягати», [lęgać] «тс.», lec «лягти», що відповідає укр. ляга́ти, лягти́;
до будови та семантики пор. синонімічні укр. наполяга́ти, досади́ти, р. досади́ть, н. jemandem zusetzen «надокучати, досаждати»;
бр. далега́ць «надокучати, заважати», слц. doliehať «наполягати; мучити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

долегати «докучати, турбувати, робити прикрість» (1538)
доле́гливий «докучливий, наполегливий»
доле́гливість «неприємність, прикрість»
доле́жність
доліга́ти
долігливість
доляга́ти «тс.»
долягли́вість «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
далега́ць «надокучати, заважати» білоруська
jemandem zusetzen «надокучати, досаждати» німецька
dolegać «докучати, робити комусь прикрість» польська
досади́ть російська
doliehať «наполягати; мучити» словацька
ляга́ти українська
наполяга́ти українська
dolęgać ?
dolec «тс.» ?
legać «лягати» ?
lęgać «тс.» ?
lec «лягти» ?
лягти́ ?
синонімічні ?
досади́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України