ДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
да «і, та (єднальний спол.); але, та (протиставний спол.); та (частка)»
зіставляють також (Sławski І 135; Brückner 3; БЕР І 309–310; стриманіше Фасмер І 480) з псл. da «хай, щоб» (укр. да «тс.»);
споріднене з лат. dō-nec «доки», quan-dō «колись, бо», а також гр. δῄ «отже; після того, як», ἤδη «уже» (‹iє.*de-/do-);
псл. da, можливо, виникло з застиглої форми первісного орудного або відкладного відмінка;
псл. da, очевидно, з первісним значенням «так», звідки пізніше значення «і, але», виводять від займенникового кореня іє. *do- (пор. прус. din, dien (зн. в. одн.) «його, її», ав. dim «тс.», dit «те»), що зберігся також у прийменнику псл. do, укр. до і компонентах деяких прислівників (напр., укр. куди, тоді тощо);
р. да «і, але; так (стверджувальна частка)», бр. ды «і, але», др. да «і, а; то; якщо», п. [da] (виг.) «гей, ой; і, а», ч. ст. слц. da «так», вл. da «ну, отже; же», нл. da «там, тоді; так; отже; теж», болг. да «так», м. да «тс.; а», схв. дȃ (дȁ) «так; а; (частка) ну й, аякже», слн. da «так», стсл. да «так; і; але»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ды «і, але» | білоруська |
| да «так» | болгарська |
| da «ну, отже; же» | верхньолужицька |
| δῄ «отже; після того, як» | грецька |
| да «і, а; то; якщо» | давньоруська |
| *do- «його, її» (пор. прус. din, dien (зн. в. одн.) «його, її», ав. dim «тс.», dit «те») | індоєвропейська |
| dō-nec «доки» | латинська |
| да «тс.; а» | македонська |
| da «там, тоді; так; отже; теж» | нижньолужицька |
| da «гей, ой; і, а» (виг.) | польська |
| da «хай, щоб» (укр. да «тс.») | праслов’янська |
| da | праслов’янська |
| da | праслов’янська |
| do | праслов’янська |
| да «і, але; так (стверджувальна частка)» | російська |
| дȃ «так; а; (частка) ну й, аякже» (дȁ) | сербохорватська |
| da «так» | словацька |
| da «так» | словенська |
| да «так; і; але» | старослов’янська |
| до (напр., укр. куди, тоді тощо) | українська |
| da «так» | чеська |
| quan-dō «колись, бо» | ? |
| ἤδη «уже» (‹iє.*d$e-/d$o-) | ? |
| da «так» | ? |
да «хай» (частка, рідк. заст.)
разом з тим, не може бути остаточно відкинута й думка (Sławski І 135; Brückner 3; БЕР І 309– 310; ЭССЯ 4, 180; Sł. prasł. II 323–325; Vondrák II 515–519; певною мірою – Фасмер І 480) про походження да «хай», як і da «i, але», від займенникового кореня *do i розвиток його функції з початкового значення «так»;
функція da (da) як сполучника розвинулася лише в південнослов’янських мовах (р. дабы слід розглядати як церковнослов’янізм);
як семантичну паралель пор. давай підемо «ходім»;
псл. da «хай», первісно, мабуть, форма 2 ос. одн. наказового способу дієслова da-ti «дати» (пор. п. ст. da «дай» ‹іє. dō «тс.»);
(спол.) «щоб; що; так що; з того часу, як; якщо», слн. da (спол.) «щоб; що; поки», стсл. да «хай; щоб»;
щоб», п. ст. da «хай», нл. da-si, da-ś (‹*da-ti) «хай», болг. м. да «хай; щоб», схв. да (частка із спонукальним значенням, близька до хай);
р. да «хай», дабы (заст.) «щоб», др. да «хай»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| да «хай» | давньоруська |
| da-ti «дати» (пор. п. ст. da «дай» ‹іє. dō «тс.») | осетинська |
| da «хай» | праслов’янська |
| дабы «щоб» (заст.) | українська |
| да «хай» | ? |
| da «i, але» | ? |
| значення «так» | ? |
| da (da)(р. дабы слід розглядати як церковнослов’янізм) | ? |
| давай «ходім» | ? |
| підемо «ходім» | ? |
| da-ti «дати» (пор. п. ст. da «дай» ‹іє. dō «тс.») | ? |
| да «хай» | ? |
да (частка, що вживається з числівниками й займенниками як показник неозначеності: [да зо три роки], [да́відки] «звідки(сь)» О
задовільної етимології не має;
пояснюється як наслідок обниження артикуляції е в де-(хто) і под. і переходу е в а (Зілинський RSl 9, 240, 244; Тимченко Курс історії укр. язика 125), виводиться з прислівника *къда (Німчук НЗ УжДУ 1958, 48), вважається генетично пов’язаним із спол. da1 (Sł. prasł. II 323, 325);
можливо, запозичене з словацької мови, де також немає переконливого пояснення: виводиться з bodaj через проміжну ланку poda- (Machek ESJČ 79);
слц. da- (dačo «щось», dajako «якось, як-небудь», dajeden «якийсь, котрийсь», dakade «подекуди» тощо);
Фонетичні та словотвірні варіанти
да́где
«де-небудь, десь, кудись»
да́де
«тс.»
да́декой
«інколи»
даде́коли
«тс.»
да́єден
«хто-небудь»
даі́нком
«зрідка»
да́каде
«куди, декуди»
да́кий
«деякий»
да́кілько
«декілька»
да́коди
«іноді»
да́коли
«коли-небудь, колись, деколи»
да́котрий
«хто-небудь»
да́кто
«дехто»
дакуди́
«куди-небудь, кудись»
да́хто
«хто-небудь, дехто, хтось»
да́чий
«дечий»
да́што
«що-небудь, щось, дещо»
да́що
«тс.»
да́як
«як-небудь, якось»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| da- (dačo «щось», dajako «якось, як-небудь», dajeden «якийсь, котрийсь», dakade «подекуди» тощо) | словацька |
| де- | ? |
| хто | ? |
| къда | ? |
| da | ? |
| poda- | ? |
всі́гда «завжди»
менш імовірне зведення (Schmidt KZ 32, 399; Meillet MSL 13, 29) до виразу *vьxogo goda «всякого часу», як і когда до *kogo goda, тогда до *togo goda;
псл. *vьsekьda, vьseda, *vьsedy, утворені з займенника ѵьsь, ѵьsе «весь, цілий» і займенникових компонентів kъda очевидно, спорідненого з лит. kadà «коли», дінд. kada, ав. kadā «тс.») чи простішого da, який зберігається і в р. да «так; та», укр. да;
р. всегда́, бр. [всёгды, всегды, усёгды], заўсёды, заўсягды́, др. вьсьгда, вьсегда, п. wszegdy, болг. всегда́, вся́кога́, схв. свȁгда, свȁгдар, слн. vsèkdar, [vsȋgdar, vsȃkdaj];
Фонетичні та словотвірні варіанти
всі́гди
всігди́шний
завсігда́
завсігди́
завсі́ди
завсі́дний
завсю́ди
повсегда́
повсі́да
усі́гди
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kadā «тс.» | авестійська |
| всёгды | білоруська |
| всегда́ | болгарська |
| kada | давньоіндійська |
| вьсьгда | давньоруська |
| kadà «коли» | литовська |
| wszegdy | польська |
| *vьsekьda | праслов’янська |
| да «так; та» | російська |
| всегда́ | російська |
| свȁгда | сербохорватська |
| vsèkdar | словенська |
| да | українська |
| всегды | українська |
| усёгды | українська |
| заўсёды | українська |
| заўсягды́ | українська |
| вьсегда | українська |
| вся́кога́ | українська |
| свȁгдар | українська |
| vsȋgdar | українська |
| vsȃkdaj | українська |
| goda «всякого часу» | ? |
| когда | ? |
| тогда | ? |
| vьseda | ? |
| *vьsedy | ? |
| ѵьsе «весь, цілий» | ? |
го́йда́ (вигук на позначення гойдання, зокрема у колискових піснях)
результат злиття вигуку гой з підсильною часткою -да (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.»);
неприйнятне припущення (Грінченко І 299) про походження го́йда́ від дієслова гойда́ти;
р. (пд. зах.) [гойда́ть], бр. гайда́ць, го́йдаць, п. [hojda] «гей, гей же; гойда», hojdać «гойдати» (з укр. або бр.), ч. hojdá (вигук радості), [hojdák] «колиска», слц. hojdať;
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́йдалка
гойдана́
го́йданка
«гойдалка; гойдання; [рід лемішки з кукурудзяного борошна]»
гойдаса́
го́йда́ти
гойдаша́
«тс.»
гойде́ля
«гойдалка»
го́йдойка
го́йдочка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гайда́ць | білоруська |
| hojda «гей, гей же; гойда»«гойдати» (з укр. або бр.) | польська |
| hojdać «гей, гей же; гойда»«гойдати» (з укр. або бр.) | польська |
| гойда́ть | російська |
| hojdať | словацька |
| го́йдаць | українська |
| hojdák «колиска» | українська |
| hojdá (вигук радості) | чеська |
| гой (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.») | ? |
| да (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.») | ? |
| го́йда́ | ? |
| гойда́ть | ? |
да-ба «та ба, та де там»
результат об’єднання сполучника [да] «та, але» і вигуку ба;
;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| да «та, але» | ? |
| ба | ? |
д'адже́ж «звичайно, розуміється, так»
результат злиття часток да1, а́дже́, ж (див.);
результат злиття часток да1, а́дже́, ж (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| да | ? |
| а́дже́ | ? |
| ж | ? |
да́жить «навіть»
результат контамінації р. даже «тс.».утвореного з часток да1 і же, і укр. на́віть (перша форма) та дай же (друга форма);
результат контамінації р. даже «тс.».утвореного з часток да1 і же, і укр. на́віть (перша форма) та дай же (друга форма);
Фонетичні та словотвірні варіанти
да́йжи
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| даже «тс.» | російська |
| на́віть (перша форма)(друга форма). | українська |
| да | ? |
| же | ? |
даз (частка із значенням приблизності: даз два «зо два»)
не виключена й можливість запозичення із східних говірок словацької мови;
очевидно, результат злиття часток [да] «майже» і з «приблизно»;
слц. [das] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дас
«тс.»«зо три»
(дас три )
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| das «тс.» | словацька |
| да «майже» | ? |
| з «приблизно» | ? |
дай «тай» (спол.)
результат злиття сполучників да «та» і і (й) (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| да «та» | ? |
| і (й) | ? |
дак «так, тільки, але, то» (спол.)
давнє суфіксальне утворення від займенникового кореня д- (псл. d-), наявного також у сполучниках да «та», [до] «то»;
відмінне від болг. дако «хоча», утвореного з сполучників да «та» і ако «як»;
р. пд. [дак] «так», [э́дак], бр. дык, болг. [дак] «а, же», схв. ст. dak «то, отже»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дек
дик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дык | білоруська |
| дако «хоча» | болгарська |
| дак «а, же» | болгарська |
| дак «так» | російська |
| dak «то, отже» | сербохорватська |
| э́дак | українська |
| д- (псл. d-) | ? |
| да «та» | ? |
| до «то» | ? |
| да «та» | ? |
| ако «як» | ? |
| дак «так» | ? |
| dak «то, отже» | ? |
даль
питання спорідненості з уг. távol «далеко» (Machek ESJČ 110) залишається відкритим, як і ширша проблема можливих генетичних зв’язків індоєвропейської мовної сім’ї з іншими мовами;
менш вірогідне пов’язання з коренем *del- (псл. *dьḷgъ, укр. до́вгий) із незасвідченим слов’янським кореневим вокалізмом e, o (Persson Studien 221; Meillet MSL 14, 373; Bern. I 177; подібно Skok I 376);
псл. dalь;
етимологія непевна;
можливо, походить від займенникового кореня do- «то-», наявного в сполучниках да, [до] і паралельного кореневі to-, відповідник якого вбачається також у лит. tolùs «далекий», лтс. tâls «тс.» (Sławski І 136);
можливо також, що псл. dal- є результатом зміни давнішого *tal-, спільного з балтійськими мовами, під впливом *dьḷgъ «довгий», davьnъ «давній» (Zubatý St. a čl. І 2, 94);
р. бр. др. даль, п. dal, ч. dál, слц. dál’a, вл. нл. daloki «далекий», полаб. dolĕk «далеко», болг. дале́к «далекий», м. далечен «тс.», схв. дȃљ «даль», слн. dálja, стсл. далга «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вда́ля
«далечінь»
ви́даленець
«виселенець»
ви́даленє
«висилка, виселення»
видаляти
«усувати»
віддалеки́
«збоку; на відстані»
віддале́ку
відда́лення
«видаляння; далечінь»
віддалечи́тися
«віддалитися»
відда́лина
«далека відстань»
віддалі́
«віддалік»
віддалі́к
віддалі́ти
«відстати, віддалитися»
ві́ддаль
віддаля́
віддаля́ти
дале́зний
«дуже далекий»
да́лека
«віддалення»
далеке́нько
дале́кий
дале́кість
далекува́то
далені́ти
«виднітися; віддалятися»
да́лень
«задній план, тло»
даленя́
«далечина»
далеч
далече́зний
далече́нний
«тс.»
далече́нько
далечи́зна
далечина́
далечиня́
далечі́нь
дале́шній
«прибулий здалеку»
далина́
далиня́
дали́ти
«віддаляти»
да́лі
да́лій
далі́ти
«віддалятися»
далі́чко
«далеко»
да́льний
дальнина́
да́льній
да́льність
да́льший
деда́лі
де́лі
«далі»
звіддалеки́
«здалеку»
звіддалі́
звіддалі́к
звіддаля́
«тс.»
зда́лека
зда́леку
зда́лі
зда́ля́
зоддалики́
нада́лі
невдалеку́
«недалеко»
недале́ко
недале́нний
недале́чко
неопода́леки
«неподалік»
неопо́да́ль
«тс.»
непода́леки
непода́леку́
неподале́ці́
непода́ле́ць
неподалі́к
обда́льний
«дальший, досить далекий»
одалеки́
«тс.»
ода́лець
«недалеко»
о́даль
«віддалік»
оддалі́
«здалека»
оддалі́к
«тс.»
оддаліки́
«здалеку, на віддалі»
оддалі́ти
«віддалитися»
одда́льній
«віддалений»
оддаля́
«тс.»
опода́лець
«на віддалі»
оподалі́к
«здалека; осторонь»
опо́даль
«далі, осторонь»
поодалі́к
поо́даль
удалині́
удалину́
уда́ль
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| даль | білоруська |
| дале́к «далекий» | болгарська |
| daloki «далекий» | верхньолужицька |
| даль | давньоруська |
| tâls «тс.» | латиська |
| tolùs «далекий» | литовська |
| далечен «тс.» | македонська |
| daloki «далекий» | нижньолужицька |
| dolĕk «далеко» | полабська |
| dal | польська |
| dalь | праслов’янська |
| dal- | праслов’янська |
| даль | російська |
| дȃљ «даль» | сербохорватська |
| dál'a | словацька |
| dálja | словенська |
| далга «тс.» | старослов’янська |
| távol «далеко» | угорська |
| dál | чеська |
| *del- (псл. *dьḷgъ, укр. до́вгий) | ? |
| o | ? |
| do- «то-» | ? |
| да | ? |
| до | ? |
| *d «довгий» | ? |
| davьnъ «давній» | ? |
да́на (рефрен у піснях)
менш імовірні припущення про зв’язок з лит. dainà «пісня» (Malinowski PF І 181) або про походження укр. да́на від імені богині води Дана (ВеЗн 14), наявність якої в міфології слов’ян не доведено;
зіставляється також з дінд. dhan-«дзвеніти, звучати» як здавна успадковане слово, з яким пов’ язується і молд. до́йна (вид пісні), рум. dóină «тс.» (Семчинський Мовозн. 1969/5, 63–67; Hasdeu Din istoria limbei romîne 1883, 11–32);
пояснюється як результат поєднання п. da (вигук у піснях; рідше – спол. «та»), спорідненого з укр. [да] «тс.», і вигуку п. [nа] «ну» (Sławski І 137);
не зовсім ясне;
п. dana (приспів), dajna, dyna, dyny, слц. danom «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
да́й
да́йна
дайна́кати
«наспівувати»
дана́кати
«співати дана»
да́ну
ди́ну
ді́на
ді́ні
ду́йна
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dhan- «дзвеніти, звучати» | давньоіндійська |
| dainà «пісня» | литовська |
| до́йна (вид пісні) | молдавська |
| da (вигук у піснях; рідше -- спол. «та») | польська |
| nа «ну» | польська |
| dana (приспів), dajna, dyna, dyny | польська |
| dóină «тс.» | румунська |
| danom «тс.» | словацька |
| да́на | українська |
| Дана | українська |
| да «тс.» | українська |
до (прийменник)
псл. do «тс.»;
споріднене з лтс. [da] (прийменник), лит. [da-] (дієслівний перфективний префікс), проте не виключається можливість запозичення останніх із слов’янських мов (Sławski І 150; Trautmann 42; Endzelin Lettische Grammatik 449–450);
відповідає лат. -do в endo «в», а також гр. -δε (енклітика, що вказує напрям, пор. οἴκαδε «додому»), ав. -da (енклітика з тим самим значенням) і далі дангл. to, англ. to, двн. zuo, нвн. zu, ірл. do;
іє. *do (de), пов’язане з займенниковим коренем *do, що відбився також у псл. da, укр. да (сполучник, частка);
р. др. болг. м. схв. до, до-, бр. да, да-, п. ч. слц. вл. нл. слн. do, do-, стсл. до, до-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ді
«тс.»
ді-
«тс.»
до
(префікс)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| -da (енклітика з тим самим значенням) | авестійська |
| to | англійська |
| да | білоруська |
| до | болгарська |
| do | верхньолужицька |
| do- | верхньолужицька |
| -δε (енклітика, що вказує напрям, пор. οἴκαδε «додому») | грецька |
| to | давньоанглійська |
| zuo | давньоверхньонімецька |
| до | давньоруська |
| *do (de) | індоєвропейська |
| do | ірландська |
| -do в endo «в» | латинська |
| da (прийменник) | латиська |
| da- (дієслівний перфективний префікс) | литовська |
| до | македонська |
| do | нижньолужицька |
| do- | нижньолужицька |
| zu | нововерхньонімецька |
| do | польська |
| do- | польська |
| do «тс.» | праслов’янська |
| da | праслов’янська |
| до | російська |
| до | сербохорватська |
| do | словацька |
| do- | словацька |
| do | словенська |
| do- | словенська |
| до | старослов’янська |
| да (сполучник, частка) | українська |
| до- | українська |
| да- | українська |
| до- | українська |
| do | чеська |
| do- | чеська |
| *do | ? |
до «то» (співвідносне слово, частка у складнопідрядних реченнях, напр.: Ой, як прийду додомоньку, до всі мене лають)
варіант частки то, можливо, генетично пов’язаний із сполучником і часткою да (як то з та);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| то | ? |
| да (як то з та) | ? |
куди́
псл. *kǫdy, *kǫda, утворене з кореня питального займенника *kъ, того caмого, що і в псл. *kъto, укр. хто, і часток -dy, -da, також займенникового походження, споріднених з псл. *kъ-de, укр. де, рос. укр. діал. да;
найімовірнішими відповідниками є прус. isquendau «звідки», лат. unde «звідки», inde «звідси»;
зіставлення з лат. quandō «коли, коли-небудь» (Walde–Hofm. II 398; Фасмер II 399) сумнівне;
р. куда́ [куды́], бр. куды́, др. куда, куды, п. kędy «де; куди», ч. kudy «яким шляхом», слц. kade «тс.; куди; де», полаб. vitkǫd «звідки», болг. къде́ «куди; де», м. каде «тс.», схв. куд «куди», кỳдā, «тс.», слн. kód «яким шляхом», стсл. кѫдоу «звідки; яким шляхом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куда
«куди»
куда́й
куди́й
куди́йка
«тс. »
куди́кало
куди́кати
кудо́ю
«яким шляхом»
ніку́ди
ні́куди
нікуди́шній
поку́да
«поки»
скуд
«звідки»
ску́дова
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| куды́ | білоруська |
| къде́ «куди; де» | болгарська |
| куда | давньоруська |
| unde «звідки» | латинська |
| quandō «коли, коли-небудь» | латинська |
| каде «тс.» | македонська |
| vitkǫd «звідки» | полабська |
| kędy «де; куди» | польська |
| *kǫdy | праслов’янська |
| *kъto | праслов’янська |
| *kъ-de | праслов’янська |
| isquendau «звідки» | прусська |
| да | російська |
| куд «куди» | сербохорватська |
| kade «тс.; куди; де» | словацька |
| kód «яким шляхом» | словенська |
| кѫдоу «звідки; яким шляхом» | старослов’янська |
| хто | українська |
| де | українська |
| да | українська |
| куды | українська |
| кỳдā «тс.» | українська |
| kudy «яким шляхом» | чеська |
| *kǫda | ? |
| *kъ | ? |
| -dy | ? |
| -da | ? |
| да | ? |
| inde «звідси» | ? |
| куда́ | ? |
о́тдакаль «звідкись»
результат злиття прийменника от «від» і прислівника *дакаль «десь», утвореного з неозначеної частки [да] і прислівника [о́ткаль] «звідки»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| от «від» | ? |
| *дакаль «десь» | ? |
| да «звідки» | ? |
пе́ред (прийменник)
псл. *perdъ, утворене з *per та компонента -dъ, того самого, що й у прийменниках nadъ «над», podъ «під»;
р. пе́ред, пред, бр. пе́рад, др. передъ, п. przed, przede, ч. вл. před, слц. pred, нл. pśed, болг. м. пред, схв. пред, пре̏да, слн. prеd, стсл. прѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перед-
пе́реді
пе́редо
пе́рід
пе́рідь
поперед
сперед
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рад | білоруська |
| пред | болгарська |
| před | верхньолужицька |
| передъ | давньоруська |
| пред | македонська |
| pśed | нижньолужицька |
| przed | польська |
| przede | польська |
| *perdъ | праслов’янська |
| *per | праслов’янська |
| nadъ «над» | праслов’янська |
| podъ «під» | праслов’янська |
| пе́ред | російська |
| пред | російська |
| пред | сербохорватська |
| да | сербохорватська |
| pred | словацька |
| prеd | словенська |
| прѣдъ | старослов’янська |
| před | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України