ГІКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гик «шум, крик»
звуконаслідувальне утворення, очевидно, давньоруського періоду, не відбите пам’ятками через народнорозмовний характер слова;
можливо, пов’язане з гук «звук»;
зв’язок з дангл. cohhettan «кашляти», англ. cough «тс.» (Zupitza GG 133) навряд чи можливий;
р. гик, бр. гік;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ги́кати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cough «тс.» | англійська |
| гік | білоруська |
| cohhettan «кашляти» | давньоанглійська |
| гик | російська |
| гук «звук» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України