ГУНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гуна́ти «відгукатися (про звук), лунати»
очевидно, повʼязане з гуді́ти, густи́ (псл. *gǫd-ti ‹*gond-);
первісною могла бути форма гуну́ти з *gǫ(d)nǫti;
форми гуна́ти, гуна́ могли виникнути пізніше під впливом луна́ти, луна́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гуна́
«луна»
гуна́вщина
«сильний крик»
гуни́ти
«гудіти»
гуну́ти
«загудіти, крикнути; кинутися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гуді́ти | ? |
| густи́ (псл. *gǫd-ti ‹*gond-) | ? |
| гуну́ти | ? |
| гуна́ти | ? |
| гуна́ | ? |
| луна́ти | ? |
| луна́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України