ГУМУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гу́ма
запозичення з середньолатинської мови;
слат. gumma, gummi «камедь, каучук» утворилося від давнішого лат. cummi «камедь», що походить від гр. κόμμι «тс.», яке зводиться до єг. kemai, kema;
бр. болг. м. гу́ма, п. ч. слц. вл. guma, нл. gumij, схв. гума, слн. gúma, gúmi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґу́м
«камедь, ґлей»
(XVI ст.)
ґу́ма
гумі́я
«гаряча смола; каучук»
гу́мка
гумови́к
гумува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гу́ма | білоруська |
| гу́ма | болгарська |
| guma | верхньолужицька |
| κόμμι «тс.» | грецька |
| kemai | єгипетська |
| cummi «камедь» | латинська |
| гу́ма | македонська |
| gumij | нижньолужицька |
| guma | польська |
| гума | сербохорватська |
| gumma | середньолатинська |
| guma | словацька |
| gúma | словенська |
| gúmi | словенська |
| guma | чеська |
| gummi «камедь, каучук» | ? |
| kema | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України