ГУЛЬТЯЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гультя́й
похідне утворення від основи прикметника го́лий з пізнішою заміною о (і) голосним у під впливом основи гуля́ти;
безпосереднє виведення від гуля́ти (Фасмер І 473; Brückner 173) непереконливе;
р. бр. [гульта́й] «ледар, нероба», п. слц. hultaj (з укр.), п. ст. holtaj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гільта́й
гільтя́й
гільтя́йство
гольтя́й
гульта́їти
«вести розгульний спосіб життя»
гульта́й
гульта́йство
гультяї́ще
гультя́йство
гультяюва́ти
гультяя́нко
розгультя́їтися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гульта́й «ледар, нероба» | білоруська |
| hultaj (з укр.) | польська |
| holtaj «тс.» | польська |
| гульта́й «ледар, нероба» | російська |
| hultaj (з укр.) | словацька |
| го́лий (і) | ? |
| гуля́ти | ? |
| holtaj «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України