ГУЗНО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гуза́ «корма, задня частина човна; зад»
псл. *gǫzъ (*gǫzrъ) і, можливо, *guzъ;
у разі припущення варіанта псл. *guzъ етимологічно ототожнюється з п. guz, укр. ґудз та їх відповідниками в інших мовах;
сюди ж лит. [gunžỹs] «воло», прус. gunsix «ґуля», можливо, також гр. γόγγρος «наріст на дереві», γογγύλος «круглий», дісл. kokkr «грудка»;
деякі дослідники (Zubatý St. a čl. II 38–39; Machek ESJČ 193; Skok I 640) тотожність псл. *gǫzъ і *guzъ заперечують;
р. гуз «нижня частина снопа; окоренок дерева», гу́зно «зад», бр. гуз, др. гузно, п. [guza] «зад, тил», ч. huzo «куприк у птаха», слц. húzriť sa «неспокійно сидіти, соватись», вл. huzać so «тс.», болг. [гъз] «задок воза», гъ́зер «зад», м. газ «зад», схв. гŷз «зад», гу́за «тс.», слн. góza, gúza «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гу́зеро
гу́зєр
«окоренок дерева; нижня частина снопа; місце, де завʼязаний мішок; основа, низ»
гузєрува́ти
«обрізати під корінь»
гузи́рь
гузи́ця
«зад Г, Ж; сидіння (стільця) Ж»
гузи́чний
«відхідниковий, анальний»
гузі́вка
«зад»
гузі́вник
«закруглена частина гармати»
гу́зір
«тс.»
гу́зіринє
«залишки снопа після обмолоту»
гу́зка
«тупий кінець яйця; задок птаха; нижня частина очіпка»
гу́зли
«кальсони»
гузна́тий
«товстозадий»
гузни́ця
гу́зно
«тс.»
гузня́йка
«зад»
гузня́нка
«пряма кишка»
гузо́к
«задня тупа частина»
межигу́ззя
«задня частина промежини»
о́гузка
«задня частина чогось»
огу́зкуватий
огу́зок
при́гузок
«зад»
узерови́ння
«кінець снопа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гуз | білоруська |
| гъз «задок воза» | болгарська |
| huzać so «тс.» | верхньолужицька |
| γόγγρος «наріст на дереві» | грецька |
| kokkr «грудка» | давньоісландська |
| гузно | давньоруська |
| gunžỹs «воло» | литовська |
| газ «зад» | македонська |
| guz | польська |
| guza «зад, тил» | польська |
| *gǫzъ (*gǫzrъ) | праслов’янська |
| *guzъ | праслов’янська |
| *gǫzъ | праслов’янська |
| gunsix «ґуля» | прусська |
| гуз «нижня частина снопа; окоренок дерева» | російська |
| гŷз «зад» | сербохорватська |
| húzriť sa «неспокійно сидіти, соватись» | словацька |
| góza «тс.» | словенська |
| gúza «тс.» | словенська |
| ґудз | українська |
| гу́зно «зад» | українська |
| гъ́зер «зад» | українська |
| гу́за «тс.» | українська |
| huzo «куприк у птаха» | чеська |
| *guzъ | ? |
| γογγύλος «круглий» | ? |
гузни́ти «казати дурниці, брехати, задаватися»
очевидно, повʼязане з гу́зно;
п. [guzłać] «безпричинно весь час лаяти»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| guzłać «безпричинно весь час лаяти» | польська |
| гу́зно | ? |
сверби́гу́з «свербига, Bunias L.; [шипшина собача, Rosa canina Нед, Ме; Torilis anthriscus Gmel. (Gaert.); бутень запашний, Chaerofyllum aromaticum L. Mak; бугила лісова, Anthriscus silvestris Hofm. Mak» (бот.)
очевидно, подібну дію виявляють і свербига, бугила, окремі різновиди яких використовуються в їжу;
назва зумовлена подразливою дією насіння з’їдених плодів шипшини на задній прохід;
складні утворення з основ дієслова свербі́ти та іменника гу́зно «зад»;
р. [сверби́гуз] «бугила»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сверби-гузно
«бутень»
свербивуз
«шипшина»
свербиуз
свербиуза
свербиузина
свербиузка
свербовіс
свербоголуз
свербоголуза
свербогу́з
свербогуза
сверболуз
сверболуза
свербоу́за
свербоузина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сверби́гуз «бугила» | російська |
| свербі́ти «зад» | українська |
| гу́зно | українська |
ляпагу́з «базікало; людина, що не стримує язика» (вульг.)
експресивне складне утворення з основи дієслова ля́пати «базікати» та іменника гуза́ (гу́зно);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ля́пати «базікати» | українська |
| гуза́ (гу́зно) | українська |
| гу́зно | українська |
перегу́зня «тхір степовий, Putorius eversmanni» (зоол.)
очевидно, пов’язане з гу́зно;
не цілком ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гу́зно | українська |
петельгу́зий «який шкутильгає; кульгавий»
можливо, утворене з основ слів петля́ і гу́зно;
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| петля́ | українська |
| гу́зно | українська |
калагу́зити «погано працювати, халтурити»
неясне;
можливо, афективне утворення, повʼязане з [гузува́ти] «зволікати», гу́зно «зад»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гузува́ти «зволікати» | ? |
| гу́зно «зад» | ? |
угу́зний «непривітний, грубий»
не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення, що виникло в результаті контамінації слів [угу́рний] «упертий, зухвалий; непривітний, грубий» і гу́зно «зад»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| угу́рний «упертий, зухвалий; непривітний, грубий» | українська |
| гу́зно «зад» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України