ГРІХ

псл. grěxъ;

етимологія непрозора;

найбільш імовірне повʼязання з лит. graižùs «крутий, викривлений», лтс. gréizs «кривий» (Endzelin BB 27, 190; Ильинский ИОРЯС 20/3, 69; Sławski I 368; Fraenkel KZ 70, 138; Skok I 617) або з грі́ти у розумінні «пекти (про сумління)» (Фасмер І 456–457; БЕР І 290);

малопереконливі спроби зіставлення з лит. grieti «знімати пінку, збирати вершки» (Berп. І 350–351; Brückner 161 – 162), з дінд. bhrésati «хитається, спотикається» (Charpentier AfSlPh 37, 46–48), з гр. χρέος (χρεĩος, χρέως) «борг, вина» (Преобр. І 164; Petr BB 21, 214; Schrader Reallexikon II 597), з лит. rìkti «помилятися» (Machek ESJČ 188–189);

р. грех, бр. грэх, др. грѣхъ, п. grzech, ч. hřích, слц. hriech, вл. hrěch, нл. grěch, полаб. grech, болг. грях, м. грев, схв. грȇх, grȉjeh, слн. gréh, стсл. грѣхъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

безгрі́шшя

взгріх «пропущене при оранці місце»

гріхо́вний

гріхува́тися «усвідомлювати провину»

гріши́тель

гріши́ти

грі́шний

грі́шник

грі́шничий

загрʼєх

згрех

зогриех

зріх

ізгре́х

о́гріх «погрішність, помилка; пропущене при оранці місце»

по́гріх

по́грішка

погрі́шник

погрі́шність

про́гріх «промах, помилка»

розгріше́нє «відпущення гріхів»

узгре́х

узри́х «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
грэх	білоруська
грях	болгарська
hrěch	верхньолужицька
χρέος «борг, вина» (χρεĩος, χρέως)(Преобр. І 164; Petr BB 21, 214; Schrader Reallexikon II 597)	грецька
bhrésati «хитається, спотикається»	давньоіндійська
грѣхъ	давньоруська
gréizs «кривий»	латиська
graižùs «крутий, викривлений»	литовська
grieti «знімати пінку, збирати вершки»	литовська
rìkti «помилятися»	литовська
грев	македонська
grěch	нижньолужицька
grech	полабська
grzech	польська
grěxъ	праслов’янська
грех	російська
грȇх	сербохорватська
hriech	словацька
gréh	словенська
грѣхъ	старослов’янська
hřích	чеська
грі́ти «пекти (про сумління)»	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України